У сучасній українській літературі є імена, які стають своєрідними маркерами часу. Володимир Лис – один із тих письменників, чия творчість виростає з глибини народної культури й водночас чутливо відгукується на виклики сьогодення. Його книги – це діалог із історією та пам’яттю, спроба віднайти у складних долях простих людей сенси, що формують націю. Саме тому творчий шлях Лиса привертає увагу не лише літературознавців, а й широкого кола читачів, які знаходять у його творах відлуння власного досвіду.
У творчості Володимира Лиса відбивається своєрідний синтез традиційного й сучасного українського літературного процесу. Його шлях розпочався із драматургії: саме п’єси та радіоп’єси стали першими кроками у великій літературі. Театральний досвід сформував відчуття діалогу, ритму та сценічної дії, які згодом органічно перейшли в прозу. Від початку 1980-х років Лис упевнено заявляє про себе як прозаїк, здобуваючи визнання першими публікаціями. Уже 1989 року його твір «Там за порогом» отримав республіканську премію як найкращий твір про молодь, що стало першою знаковою віхою в літературному поступі письменника.
Протягом наступних десятиліть він створює низку романів і повістей, які тематично й жанрово охоплюють широку палітру людського досвіду. Його увага зосереджена на простих людях, їхньому житті, радощах і трагедіях, на тяглості родинної та історичної пам’яті. Саме у звичайних долях Лис розкриває великі смисли буття, а поліський простір стає не лише тлом, а й самостійним героєм багатьох творів.
Особливого звучання творчість письменника набула після виходу роману «Століття Якова». Цей твір став справжньою подією в українській прозі, отримав широке визнання критики та читачів і увійшов до переліку тридцяти знакових книжок доби Незалежності. У романі крізь долю одного персонажа проступає історія цілого століття, із його катаклізмами, війнами, змінами влади й культурних парадигм. Саме ця масштабність мислення у поєднанні з глибинним психологізмом і робить Лиса одним із найцікавіших сучасних українських прозаїків.
Його творчий шлях позначений також численними нагородами та відзнаками: він є лауреатом конкурсу «Коронація слова», Гранд-Коронації, має почесне звання «Золотий письменник України». Проте справжнє визнання вимірюється не лише відзнаками, а й щирим читанням – а твори Лиса читають у різних куточках країни, знаходячи в них віддзеркалення власного життя й досвіду.
Літературна стратегія автора – це поєднання реалістичного письма з елементами символіки та умовності, що дозволяє створювати тексти багатошарові й насичені. У них присутня історична перспектива, психологічна глибина й тонке відчуття національної культури. Саме тому книги Володимира Лиса залишаються не просто художнім явищем, а важливою частиною сучасного культурного канону.
Виставка, представлена у читальній залі №1 бібліотеки ДДПУ, покликана нагадати, що творчість цього автора – це жива історія українського слова, яке промовляє від імені народу, його пам’яті й духовних пошуків.