“Один із незабутніх постатей України”. До 220-річчя від дня народження Михайла Максимовича

Михайло Олександрович Максимович народився 15 вересня 1804 р. на Згарському хуторі Тимківщина (нині Черкаська область) у дворянській родині, що походила з гетьманської козацької старшини середнього і нижчого рангу.

У вересні 1819 p. M. Максимович приїздить до Москви, де його опікуном стає другий дядько – Роман Федорович Тимківський, професор грецької та римської літератури Московського університету, дослідник творчості Нестора-літописця. Роман Федорович записав 15-річного Михайла в студенти словесного відділення Московського університету. Ще навчаючись на словесному відділенні, юнак дедалі більше захоплювався ботанікою, збираючи рослини на околицях Москви.

Незважаючи на інтерес до словесності, 1821 р. він перейшов на фізико-математичне відділення Московського університету, остаточно визначившись із майбутнім фахом – ботанікою. 30 червня 1823 p. M. Максимович отримав диплом кандидата ботаніки. З того часу він розпочинає самостійну академічну, наукову, літературну діяльність.

У листопаді 1825 р. Михайло Максимович починає викладати господарську ботаніку і садівництво в рільничій школі, а в лютому 1826 р. перебирає на себе ще дві функції: викладає природничу історію в університетському шляхетному пансіоні (протягом семи років) і завідує університетським ботанічним садом.

Із серпня 1826 p. M. Максимович викладає загальний курс природничої історії в Московському університеті, а 30 червня 1827 р. захищає магістерську дисертацію. 23 серпня 1833 р. радою університету його було обрано ординарним професором кафедри ботаніки. Це обрання стало вершиною московської служби М. Максимовича.

1834 p. був переломним для Максимовича. Побачила світ його третя фольклорна збірка “Украинские народные песни”, а також новаторська студія “Голоса украинских песен”. Максимович пожертвував блискучою кар’єрою академічного ботаніка в аристократичній Москві заради омріяної “київської старовини”.

Обіймаючи посаду ректора університету Св. Володимира, Максимович був зобов’язаний нести основний тягар як із господарського облаштування університету, так і з нагляду за навчальними закладами Київського навчального округу. Все це виснажувало вченого, підривало його здоров’я і заважало науковим студіям. Тому Максимович подав прохання, щоб його звільнили з посади ректора за станом здоров’я. 11 грудня 1835 р. його прохання задовольнили.

Залишивши посаду ректора, Максимович працював на виборній посаді декана першого відділення філософського факультету. Проте його самопочуття значно погіршувалося, і тому наприкінці 1840 р. 36-річний професор був змушений вийти на пенсію.

Максимович стає активним учасником заснування восени 1843 р. при київському генерал-губернаторові Тимчасової комісії для розгляду давніх актів. За його редакцією було видано 1-й відділ 1-го тому “Памятников…”, куди ввійшли “Памятники Луцкого Крестовоздвиженского братства” з численними помітками. Він же підготував матеріали для 2-го тому “Памятников…” – “О Киевском Богоявленском братстве”.

В останнє десятиліття життя М. Максимович друкував свої наукові статті переважно на сторінках “Киевских епархиальных ведомостей”. У 1860-х роках він також посилено займався археологічними дослідженнями.

Велика заслуга М. Максимовича як історика полягає в тому, що він одним із перших піддав сумніву норманське походження Русі. Так, 1825 р. вийшла праця М. Погодіна “Происхождение Руси”. Робота Максимовича “Откуда идет Русская земля…” була прямою відповіддю і навіть викликом російському історикові. Зав’язалася дискусія, головним чином на сторінках “Москвитянина”. Максимович розвивав тезу про автохтонність східних слов’ян, їхню господарську (переважно землеробську) діяльність, що ставила їх на вищий щабель розвитку порівняно із завойовниками. Щодо виникнення державних форм життя, запрошення варягів, то аргументація Максимовича зводилася в основному до заперечення факту запрошення варягів та їхньої позитивної ролі в історії Русі. Спираючись на науковий аналіз джерел, учений доводив, що Русь-Україна – це пряма спадкоємиця Давньої, Київської Русі.

У низці своїх праць Максимович переконливо доводив, що козацтво – категорія історична і соціальна. Воно є частиною українського народу, а розвинулося козацтво з народного елементу. Максимович розглядав виникнення козацтва як народний рух. Особливо цінними є думки вченого про значення Запорозької Січі як зародка козацької державності – навіть з огляду на романтичне трактування козацтва як буйного товариства вільнодумних вояків. Своїми працями про козацтво вчений заклав серйозний фундамент для подальших наукових досліджень у цій царині.

Помер М.О. Максимович 22 листопада 1873 р. на своєму хуторі Михайлова Гора, де й похований.

Бібліографічний список літератури :

Праці Михайла Максимовича:

1. Дні та місяці українського селянина / М. Максимович ; [упоряд., пер. з рос., авт. вступ. ст. та приміт. В. Гнатюк]. – Київ : Обереги, 2002. – 189 с.

2. Лист про філософію / М. Максимович // Тисяча років української філософської думки : антологія / уклад. А. Р. Бурий ; М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка. – Дрогобич, 2018. – Т. 1. – С. 689–692.

3. Лист про філософію / М. Максимович // Хроніка 2000 / [редкол.: Л. Кравчук (шеф-ред.), Ю. Буряк (гол. ред.), І. Верба, М. Жулинський та ін.]. – Київ, 2000. – Вип. 37–38 (І) : Україна-філософський спадок століть.– С. 397–401.

4. Листи / М. О. Максимович ; [упоряд. і авт. вступ. ст. В. Короткий ; гол. ред. С. Головко ; ред. О. Вітрученко]. – Київ : Либідь, 2004. – 312 с. : ілюстр., фото.

5. На смерть Т. Г. Шевченка : вірш / М. Максимович // Історія в рідній школі. – 2014. – № 6. – С. 32–33.

6. Сотник Іван Максимович і його рід / М. Максимович // Корені та парості: український генеалогікон / [упоряд. тексту та ілюстр., перекл., авт. вступ. ст. та прим. В. Шевчук ; гол. ред. С. Головко ; ред. : О. Вербило, О. Вітруненко]. – Київ, 2008. – С. 405–420 : ілюстр.

7. У пошуках омріяної України : [вибрані українознавчі твори] / М. О. Максимович ; [упоряд. і авт. вступ. ст. В. Короткого ; гол. ред. С. Головко]. – Київ : Либідь, 2003. – 360 с. : іл. – (Пам’ятки іст. думки України). – Патріотові нац. відродження М. Максимовичу в пам’ять 200-річчя від дня народження ; Текст укр., рос. мовами.

 Про життя та діяльність Михайла Максимовича:

8. Береговий П. М. Михайло Олександрович Максимович (1804–1873) : укр. природодослідник, філолог, етнограф, археолог, історик / П. М. Береговий // Видатні вітчизняні ботаніки / П. М. Береговий, М. А. Лагутіна. – Київ, 1969. – С. 31–33.

9. Бесараб В. Києвознавчі студії М. Максимовича / В. Бесараб // Наука і суспільство. – 2016. – № 5/6. – С. 37–42. – Бібліогр. в кінці ст.

10. Біленький С. Діяльність інтелектуала як служба і покликання: Михайло Максимович і Володимир Цих : [укр. історики] / С. Біленький // Київська старовина. – 1999. – № 5. – С. 82–100.

11. Бовсунівська Т. Максимович Михайло Олександрович (1804–1873) / Т. Бовсунівська // Історія української естетики першої половини ХІХ століття / Т. В. Бовсунівська. – Київ, 2001. – С. 238–251.

12. Бондар Л. С. Максимович Михайло Олександрович : [учений-енциклопедист біології, історії, мовознавства, перший ректор Київського університету] / Л. С. Бондар // Українська педагогіка в персоналіях : у 2-х кн. : навч. посіб. для студ. ВНЗ / за ред. О. В. Сухомлинської. – Київ, 2005. – Кн. 1 : Х–ХІХ ст. – С. 276–283.

13. Вовк М. Науково-фольклористична і педагогічна діяльність М. Максимовича у становленні української університетської фольклористики / М. Вовк // Імідж сучасного педагога. – 2013. – № 10. – С. 43–46.

14. Геращенко М. Життя та діяльність Михайла Максимовича в бібліографічному доробку Степана Пономарьова / М. Геращенко, Н. Стронська // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 2. – С. 45–47.

15. Глухенький М. Михайло Максимович : [біографічна повість] / М. Г. Глухенький. – Київ : Молодь, 1969. – 248 с. – (Життя славетних ; Вип. 9). 

16. Головка Л. М. Два великих полтавці : [до 200-річчя від дня народження М. О. Максимовича] / Л. М. Головка // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. – № 9. – С. 54–56.

17. Грицик М. Письменники “Руської Трійці” та Михайло Максимович / М. Грицик // Шашкевичіана : зб. наук. пр. / Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича; НАН України ; ДДПУ ім. І. Франка ; Прикарпат. ун-т ім. В. Стефаника; [редкол.: Я. Ісаєвич, М. Ільницький, Ф. Стеблій, М. Шалата та ін.]. – Львів ; Вінніпег, 2000. – Вип. 3-4 : “Руська трійця” і Прикарпаття . “Руська трійця” і культура слов’янського світу. – С. 580–581.

18. Грушевський М. “Малоросійські пісні” Михайла Максимовича (фольклориста) і їх роль в розвитку українознавства / М. Грушевський // Народна творчість та етнографія. – 1996. – № 5–6. – С. 27–37.

19. Козак С. Михайло Максимович – основоположник романтизму в Україні / С. Козак // Слово і час. – 2004. – № 9. – С. 3–9.

20. Колесник М.  М. О. Максимович як організатор науково-історичного товариства в Києві / М. Колесник // Київська старовина. – 2004. – № 2. – С. 150–161.

21. Лисюк Н. Михайло Максимович про символіку назв рослин в українському фольклорі / Н. Лисюк // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 5. – С. 72–77.

22. Марков П. Г. Фольклорно-етнографічна діяльність М. О. Максимовича та її значення для розвитку суспільної думки в ХІХ ст. / П. Г. Марков // Народна творчість та етнографія. – 1976. – № 1. – С. 69–80.

23. Марков П. Г. М. О. Максимович – видатний історик XIX ст. / П. Г. Марков ; [відп. ред. та авт. передм. І. О. Гуржій]. – Київ : Вид. Київ. ун-ту, 1973. – 236 с.

24. Мельниченко В. Михайло Максимович: “Марусенька на Вкраїні, а я собі на чужині” / В. Мельниченко // Слово Просвіти. – 2015. – 1–7 жовт. (№ 39). – С. 10.

25. Михайло Максимович (1804–1873) : ботанік, історик, літературознавець, лінгвіст // Сто найвідоміших українців / [худож. Т. Фоменкова]. – Київ ; Москва, 2002. – С. 220–226.

26. Мишанич Я. Українська історіографічна проза XVIIІ – першої половини ХІХ ст. в оцінці Михайла Максимовича / Я. Мишанич // Слово і час. – 2019. – № 10. – С. 52–58.

27. Момрик А. Значення М. Максимовича в дослідженні етногенезу українців / А. Момрик // Народна творчість та етнографія. – 1994. – № 5– 6. – С. 67–69.

28. Мосіяшенко В. Михайло Олександрович Максимович (1804–1873) / В. Мосіяшенко // Історія педагогіки України в особах : навч. посіб. для вищих пед. навч. закладів / В. А. Мосіяшенко, Л. В. Задорожна, О. І. Курок. – Суми, 2005. – С. 53–60.

29. Москаленко Т. Михайло Максимович: Тимківщина і московський період / Т. Москаленко // Історія в школі. – 2005. – № 7–8. – С. 40–41.

30. Москаленко Т. Приватне листування Михайла Максимовича / Т. Москаленко // Історія України. – 2015. – Квіт. (№ 7). – С. 13–18. – Бібліогр. в кінці ст.

31. Нагірняк О. Походження українського народу та проблема етнічної приналежності Київської Русі у науковій спадщині Михайла Максимовича / О. Нагірняк // Пам’ять століть. – 2007. – № 1. – С. 60–78.

32. Печеранський І. Михайло Максимович як філософ / І. Печеранський // Мандрівець. – 2010. – № 3. – С. 81–85.

33. Підгорна Л. “Романтична доба” української фольклористики: зауваги до записування фольклору Михайла Максимовича та Ізмаїла Срезневського / Л. Підгорна // Мандрівець. – 2013. – № 3. – С. 49–53. – Бібліогр. в кінці ст.

34. Пінчук Ю. Богдан Хмельницький і його доба у дзеркалі полеміки Михайла Максимовича з Миколою Костомаровим / Ю. Пінчук // Історичний журнал. – 2005. – № 1(19). – С. 3–7. – Бібліогр.в кінці ст.

35. Сергійчук Л. Ф. До історії садиби М. Максимовича / Л. Ф. Сергійчук // Бібліотечний вісник. – 1995. – № 4. – С. 27.

36. Сергійчук Л. На хуторі у Максимовича : [укр. історик] / Л. Сергійчук // Берегиня. – 1998. – № 1–2. – С. 25–32.

37. Сокирко О. Г. Максимович Михайло / О. Г. Сокирко // Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.) : короткі біографічні нариси : історичні та художні портрети / В. І. Гусєв, В. П. Дрожжин, Ю. О. Калінцев, О. Г. Сокирко ; [ред. В. В. Вороніна]. – Київ, 2002. – С. 268–271.

38. Тельвак В. Наукова спадщина Михайла Максимовича в історіографічній творчості Михайла Грушевського / В. Тельвак // Дрогобицький краєзнавчий збірник : засновано 1994 р. / [редкол.: Л. Тимошенко (гол. ред.), Л. Винар, Л. Зашкільняк та ін.] ; М-во освіти і науки України ; ДДПУ ім. І. Франка ; Дрогоб. осередок укр. іст. т-ва ім. М. Грушевського [та ін.]. – Дрогобич, 2004. – Вип. 8. – С. 331–337.

39. Томенко М. Михайло Максимович: “Не покину, поки згину мою Україну…” : [учений-енциклопедист] / М. Томенко // Віче. – 1994. – № 8. – С. 93–104.

40. Українські народні пісні видані М. Максимовичем : [фотокопія з видання 1827 р.] / підготовка видання і розвідка П. М. Попова. – Київ : АН УРСР, 1962. – 344 с.

41. Франко Іван Початки українського слов’янофільства. Максимович [Михайло] / І. Франко // Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. / І. Я. Франко ; [упоряд. і ред. Олег Баган ; гол. ред. Я. Радевич-Винницький ; авт. післям. З. Гузар ] ; Наук.-ідеол. центр ім. Дмитра Донцова. – Дрогобич, 2008. – С. 75–77. – (Золота Франкіяна).

42. Фризман Л. Г. Про літературну спадщину Михайла Максимовича / Л. Г. Фризман, С. Н. Лахно // Слово і час. – 2004. – № 9. – С. 68–72.

43. Хоменко О.  Михайло Максимович – фундатор українознавчого вивчення феномену художньої словесності : [історик України] / О. Хоменко // Українознавство. – 2010. – № 2(35). – С. 19–27.

44. Шевченко В. Михайло Максимович – видатний український учений-енциклопедист, літературний критик та поет.. / В. Шевченко // Визвольний шлях. – 2004. – Р. 57. – № 9 (678). – С. 46–56. – Продовж.: № 10 за 2004.

45. Шевченко В. Михайло Максимович – видатний український учений-енциклопедист, літературний критик та поет / В. Шевченко // Визвольний шлях. – 2004. – Р. 57. – №10 (679). – С. 43–54.

46. Юрченко О. Проблема виховання національної свідомості молоді у науково-фольклористичній спадщині М. О. Максимовича / О. Юрченко // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвуз. зб. наук. пр. молодих вчених ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка, Рада молодих вчених ; [редкол.: М. П. Пантюк (гол. ред.), А. І. Душний, І. І. Дмитрів та ін. ; ред.-упоряд.: М. П. Пантюк, А. І. Душний, І. М. Зимомря]. – Дрогобич, 2021. – Вип. 41. Т. 1. – С. 26–32. – Бібліогр. в кінці ст. (12).

47. Я син свого народу : наукова спадщина Михайла Максимовича : (До 200-річчя з дня народження вченого) : [матер. Всеукр. наук.-практ. конф.] / [редкол.: В. П. Коцур, В. В. Німчук та ін.] ; відп. ред. М. Корпанюк. – Київ : Просвіта, 2006. – 412 с.

Зміст : Наукова спадщина Михайла Максимовича : [вчений України], с. 3–412. – Без підп. : Александрович Т. Погляди на усну народну творчість М. Максимовича та Г. Сковороди / Т. Александрович, с. 11–18 ;

Дмитренко М. Фольклористична концепція Михайла Максимовича / М. Дмитренко, с. 29–40 ; Задорожна Л. Історія літератури в критичних студіях М. Максимовича / Л. Задорожна, с. 50–60 ; Зелінська Н. Михайло Максимович як творець і видавець української наукової літератури нового часу / Н. Зелінська, с. 61–71 ; Подрига В. Оцінка Михайлом Максимовичем панегіричної поезії XVII–XVIII ст. та місце похвального вірша в поетичному доробку Іринея Фальківського / В. Подрига, с. 89–98 ; Видайчук Т. Проблеми становлення українського правопису в світлі праць Михайла Максимовича / Т. Видайчук, с. 143–148 ; Кожуховська Л. Типологія слов’янських мов у працях М. Максимовича / Л. Кожуховська, с. 166–173 ; Крижанівська О. Науковий доробок Михайла Максимовича як об’єкт вивчення студентами-філологами / О. Крижанівська, с. 174–178 ; Левченко Т. Фонетико-морфологічні ознаки української мови в опрацюванні Михайла Максимовича / Т. Левченко, с. 189–196 ; Товкайло Т. Мовознавство – одна з творчих граней М. Максимовича / Т. Товкайло, с. 220–225 ; Кіян О. Роль Михайла Максимовича в становленні Володимира Антоновича як історика України / О. Кіян, с. 236–245 ; Коцур В. М. О. Максимович – великий будівничий історичної науки / В. Коцур, с. 261–295 ; Нікітчина С. Михайло Максимович – видатний дослідник духовних скарбів українського народу / С. Нікітчина, с. 296–307 ; Кудренко І. Михайло Максимович – видатний ботанік / І. Кудренко, с. 379–387 ; Пилипчук О.  Михайло Максимович – дослідник природи / О. Пилипчук, с. 388–408. 

48. Ясь О. Раціональне та ірраціональне в науковій творчості Михайла Максимовича / О. Ясь // Генеза. – 2006. – № 1 (11). – С. 51–64.

Підготувала: Василиків О. М.