«Вінграновський володіє даром
винятково органічного відчуття слова,
уміє розрізняти найтонші його модуляції…»
Леонід Талалай
7 листопада 2026 року виповнюється 90 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського – видатного українського поета, прозаїка, кінорежисера, актора, сценариста, одного з найяскравіших представників літературного покоління шістдесятників.
Народився письменник 7 листопада 1936 року в Богополі (нині частина міста Первомайська Миколаївської області). Визначальну роль у його творчому становленні відіграв Олександр Довженко, під керівництвом якого Вінграновський здобував кінематографічну освіту. Поєднання літературного й кінематографічного мислення стало однією з характерних особливостей його творчого світу.
Поява першої поетичної збірки «Атомні прелюди» (1962) стала помітним явищем в українському літературному процесі. Поезія Вінграновського вирізнялася масштабністю художнього мислення, метафоричністю, музикальністю слова, несподіваними образними асоціаціями. У збірках «Сто поезій» (1967), «На срібнім березі» (1978), «Київ» (1982), «Губами теплими і оком золотим» (1984), «Цю жінку я люблю» (1990) розкрилися провідні мотиви його творчості: любов до України, краса природи, гармонія людини і світу, інтимні переживання та філософське осмислення буття.
Особливе місце в українській літературі посідає проза Миколи Вінграновського. Повісті «Первінка», «Сіроманець», «Кінь на вечірній зорі», «Манюня» засвідчують самобутність його художнього стилю, глибокий психологізм і тонке відчуття природи. У творах для дітей письменник створив неповторний світ, у якому людина, тварина й природа постають у нерозривній єдності. За твори для дітей Вінграновського було відзначено Державною премією України імені Тараса Шевченка 1984 року.
Важливим напрямом творчої діяльності митця стало художнє осмислення української історії. У романі «Наливайко» письменник звернувся до героїчного минулого українського народу, а в історико-публіцистичній праці «Чотирнадцять столиць України» досліджував історичні осередки української державності.
Не менш вагомою є кінематографічна спадщина Вінграновського. Він зіграв головну роль у фільмі «Повість полум’яних літ» (1961), був режисером художніх стрічок «Берег надії», «Дума про Британку», «Климко», створював документальні фільми, присвячені видатним діячам та історії України.
Літературна спадщина Миколи Вінграновського залишається важливим об’єктом сучасних літературознавчих досліджень, зокрема в контексті українського шістдесятництва, розвитку поетичної мови, дитячої літератури та взаємодії словесного й кінематографічного мистецтв.
До 90-річчя від дня народження Миколи Вінграновського бібліотека Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка підготувала тематичну книжкову виставку, присвячену багатогранній творчій спадщині митця. Представлені видання відкривають читачам художній світ письменника, у якому поєдналися національна свідомість, висока культура слова, любов до людини та неповторна поетична образність.