«Він не був для мене батьком, добрим,
ласкавим і вирозумілим на хиби поводирем,
а радше батогом, що гнав мене вперед,
не даючи зупинятися »
Іван Франко
У читальній залі № 1 Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка організовано книжкову виставку, присвячену творчій спадщині Михайла Петровича Драгоманова – одного з найпомітніших представників української літературної критики, публіцистики та інтелектуальної культури другої половини ХІХ століття.
Експозиція вирізняється репрезентативністю видань і дає змогу простежити різні напрями творчої діяльності письменника, публіциста, лі
тературного критика та активного учасника українського культурного процесу. Центральне місце займає п’ятитомне видання творів Михайла Драгоманова, яке дає можливість комплексно ознайомитися з його літературно-публіцистичною спадщиною.
Важливим джерелом для осмислення творчого доробку Драгоманова є його епістолярна спадщина. На виставці представлені видання листування з Іваном Франком, що мають особливу цінність для дослідження літературного процесу Галичини та взаємодії українських інтелектуальних середовищ. Листи засвідчують інтенсивність творчого діалогу між Драгомановим і Франком, їхню зацікавленість літературними виданнями, редакційною роботою, розвитком українського письменства та оцінкою нових літературних творів. Збережені епістолярні матеріали дають змогу розглядати літературний процес не лише через опубліковані тексти, а й через безпосередні авторські оцінки, зауваження та творчі дискусії.
Окремий комплекс експозиції становить листування Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом. Кореспонденція охоплює тривалий період і містить матеріали, що характеризують видавничу, редакційну та літературно-публіцистичну діяльність обох діячів. Бібліографічні дані засвідчують наявність багатотомної «Переписки Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом», що була укладена й видана самим Михайлом Павликом.
Особливу увагу привертає видання «Листи на Наддніпрянську Україну». Цей цикл належить до важливих зразків драгоманівської публіцистики, у якому автор порушує питання розвитку української літератури, культури та інтелектуального життя. Тексти мають виразний полемічний характер і поєднують аналітичність із критичністю авторського судження. Саме через такі праці простежується прагнення Драгоманова оцінювати українське письменство в ширшому культурному контексті та визначати його суспільне й інтелектуальне значення.
Цінною складовою виставки є рідкісні літературні видання та художні тексти, які дають можливість звернути увагу на Драгоманова не лише як на публіциста й критика, а й на автора художніх творів. Зокрема, експозиція представляє твір «Зло», який цікавий передусім як зразок художнього осмислення морально-етичних проблем.
Поєднання художніх текстів із літературно-критичними та публіцистичними працями дозволяє простежити внутрішню єдність творчого методу Драгоманова. Для його письма характерні увага до суспільних проблем, раціоналістичність викладу, критичне осмислення дійсності та прагнення розглядати літературу як важливий чинник інтелектуального розвитку суспільства. Його літературно-критичні праці засвідчують послідовний інтерес до проблем української літератури, її мови, художньої якості та культурного контексту.
Таким чином, представлена в читальній залі № 1 експозиція має передусім літературознавче та джерелознавче значення. П’ятитомне зібрання творів, рідкісні художні видання, «Листи на Наддніпрянську Україну», листування з Іваном Франком і Михайлом Павликом формують цілісне уявлення про багатогранність творчої діяльності Михайла Драгоманова.
Виставка дає можливість студентам і викладачам звернутися безпосередньо до першоджерел, простежити особливості літературної та публіцистичної спадщини Драгоманова, а також побачити його творчий діалог із представниками української літератури та культурного середовища Галичини. Її цінність полягає не лише у представленні відомих праць, а й у популяризації рідкісних видань та епістолярних матеріалів, які дають змогу глибше дослідити літературний доробок і творчі зв’язки Михайла Драгоманова.