“У царстві тіней розмовлятиму українською…” До 130-річчя від дня народження Майка Йогансена

Український поет Майк Йогансен, справжнє ім’я – Михайло, народився 16 (28) жовтня 1895 року в Харкові. Батько Гервасій Йогансен походив з остзейських німців. Аби уникнути військової служби, він переїхав із Москви до Харкова, де влаштувався в місцеву гімназію працювати вчителем німецької мови. Там познайомився з Ганною Крамаревською родом із Старобільщини. Михайло був первістком у родині. Як і всі діти Йогансенів, спочатку він отримав домашню освіту, а згодом вступив у гімназію, де працював батько. Там навчався разом із майбутнім поетом-футуристом Григорієм П’єтніковим і письменником Юрієм Платоновим. Із часом вони стали найкращими друзями. Також у хлопців з’явилося спільне захоплення – футбол.

У гімназії Михайлові подобалися природничі науки й математика, також він мав неабияку збібність до лінгвістики. Хлопцеві легко давалося вивчення іноземних мов. “З Майка був до чорта здібний лінгвіст”, – так говорили про нього сучасники, адже він чудово знав старогрецьку, латину, німецьку та французьку мови. А в гімназії вивчав іще й українську.

З 14 років Майк Йогансен почав давати приватні уроки з латини. Серед його учнів був майбутній літературознавець Ієремія Айзеншток.

Влітку 1917-го, після закінчення історико-філологічного факультету Харківського імператорського університету, Михайло Йогансен почав працювати вчителем у гімназії ім. Бориса Грінченка. Це був єдиний у Харкові навчальний заклад, де викладали українською, а також разом вчилися хлопці та дівчата. Серед викладачів гімназії була педагогиня Христина Алчевська. Саме під впливом колег-учителів, Йогансен почав писати перші вірші українською. Це його так захопило, що він спалив попередні вірші, які створював німецькою та російською. Був упевнений, що українською поезії виходять природніше.

Події Української революції боляче вдарили по родині Йогансенів. Родина бідувала. Михайло разом з батьком саджали картоплю. Нею харчувалася вся родина. Від такої одноманітної їжі померли батько, брат і сестра.

1918-го Михайло Йогансен переїхав до Полтави, бо дістав доручення викладати там історичний курс української мови. Тоді він багато часу приділяв мовознавчим студіям, а також досліджував особливість говірок Миргородського повіту та складав один із перших підручників української мови.

1920-го повернувся до Харкова і став одним із найактивніших учасників тодішнього літературного життя. Усе частіше називав себе Майком. Дебютував віршем “Голод”, а також позиціонував себе як літературознавець. Йогансен викладав історію української мови у школі художнього слова і став члено мистецького сектора при клубі. Саме тоді довкола газети “Вісті ВУЦВК”, редактором якої був Василь Еллан-Блакитний, гуртувалися талановиті поети – серед них Володимир Сосюра, Микола Хвильовий і Майк Йогансен.Ця трійка в маніфесті альманаху “Жовтень” проголосила себе творцями нового мистецтва.

“Розмова, в якій брав участь Майк, то була справжня насолода – про що б він не говорив, іскристий, блискучий розум Майка, його всебічний, всеохоплюючий талант, щедрота в розсипанні перлів розуму й таланту, в марнотратстві їх – чарували, з Майком можна було говорити день і ніч”, згадував письменник Юрій Смолич.

1923-го було створено спілку українських письменників “Гарт”. Йогансен став одним із її засновників, члени спілки – відомі письменники, серед яких були Володимир Сосюра, Микола Хвильовий, Павло Тичина, Олександр Довженко. Спілка існувала недовго, після смерті голови Василя Еллана-Блакитного та внутрішніх незгод вона розпалася. Майк спершу приєднався до групи “Урбіно”, а згодом, 1925-го вступив до новоутвореної Вільної академії пролетарських літератур – ВАПЛІТЕ.

Саме у ВАПЛІТЕ молодий Йогансен утвердився як прозаїк з оригінальним почерком. Вийшли збірка оповідань “17 хвилин” та пригодницький роман “Пригоди Май-Лейстона, Гаррі Руперта та інших”.

1928 року Майк Йогансен відкрив для себе кіно. Разом з Юрієм Тютюнником  написав сценарій фільму “Звенигора”, який згодом зняв Олександр Довженко. Але на “Одеській кіностудії” текст не сподобався, тому Довженку довелося переробити 90% написаного сценарію, щоб зробити “ідеологічно правильні акценти” щодо загострення класової боротьби. Йогансен образився на Довженка за перероблення сценарію і вирішив зняти своє ім’я як сценариста. Майк розчарувався в кіно і захопився театром. Написав сценарій-ревю “Алло на хвилі 477”, а у співавторстві з Миколою Хвильовим та Остапом Вишнею – оперету “Мікадо”. Також приділяв час перекладацькій діяльності.

З 1927 року спілка почала випускати журнал “Вапліте”, в якому публікували художні твори., критику, теоретичні статті. Але сталінська диктатура почала боротьбу з виявами опозиції. 28 січня 1928 року було конфісковано вже надрукований вже шостий випуск журналу через публікацію другого уривка з роману “Вальдшнепи” Миколи Хвильового.

Йогансен і Хвильовий потрапили в немилість до влади.

13 травня 1933-го Микола Хвильовий не витримав натиску й застрелився. Після смерті Хвильового німецьке походження та участь у ВАПЛІТЕ зробили Майка Йогансена об’єктом нападів. Йому закидали, що він не виконував завдань, які ставила Компартія перед письменниками.

1936 року вийшов друком нарис “Кос-Чагил на Ембі”. Критикам твір не сподобався, в ньому знайшли контрреволюційні натяки. Долю Йогансена було вирішено.

18 серпня 1937-го у квартиру номер 12 у будинку “Слово” у Харкові прийшли представники НКВД. Обшук тривав довго. Протокол склали наступного дня.

24 жовтня 1937-го Йогансену пред’явили звинувачення, в якому зазначалося, що він “із 1932 року був учасником антирадянської націоналістичної організації, яка ставила своєю метою повалення тодішньої Рад. влади методами терору та збройного повстання…”. Вирок суду – розстріл “із конфіскацією всього особистого йому приналежного майна”.

Майка Йогансена розстріляли 27 жовтня 1937-го в Лук’янівській в’язниці Києва. Реабілітовано 20 березня 1958 року “за відсутністю складу злочину”.

Джерело  : Вітряк В. “Його щедрота в розсипанні перлів розуму й таланту, в марнотратстві їх – чарували” / В. Вітряк // Країна. 2024. № 7. С. 48–49. Про Майка Йогансена.

Біобібліографічний список літератури:

Твори Майка Йогансена :

1. Антологія української поезії : в 6-ти тт. Т. 4. Українська радянська поезія: Твори поетів, які ввійшли в літ. в 1917–1932 рр. / упоряд., авт. текст. та авт. біо-бібліогр. довідок С. А. Крижанівський ; ред. т. Л. М. Новиченко. Київ : Дніпро, 1985. 424 с. Згадуються вірші Майка Йогансена.

2. Антологія української поезії ХХ століття : від Тичини до Жадана / упоряд. І. Малкович. 5-те змін. і доп. вид. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020. 2016 с.Згадуються вірші Майка Йогансена.

3. Вибрані твори / Майк Йогансен ; авт. вступ. ст. та упорядк. В. П. Агеєва. Київ : Книга, 2011. 272 с. (Укр. авангардна проза).

4. Вибрані твори / Майк Йогансен ; упоряд. Р. Мельників. 2-е вид., доп. Київ : Книга, 2009. 768 с. (Розстріляне Відродження).

5. Вибрані твори / Майк Йогансен ; упоряд. Р. Мельників. Київ : Смолоскип, 2011. 516 с. (Розстріляне Відродження).

6. Вірші / Майк Йогансен // Вітчизна. 1995. № 9–10. С. 127–137.

7. Дивоовид. Антологія української поезії ХХ століття : хрестоматія / [авт. передм., довідки про авт. І. Лучук]. Тернопіль : Богдан, 2007. 784 с. Згадуються вірші Майка Йогансена.

8. До першоджерел! : збірка творів / упоряд. В. В. Яременко. Київ : Молодь, 2004. 400 с. (Укр. розстріляне Відродження). Згадуються твори Майка Йогансена.

9. Новела з нічого / Майк Йогансен // Дніпро. – 2014. – № 4. – С. 112-116.

10. Обірвані струни : антологія поезії поляглих, розстріляних, замучених і засланих 1920–1945 / авт. передм. й авт. довідки Б. Кравців. Нью-Йорк : Наук. Т-во ім. ім. Шевченка в Америці, 1955. 430 с. Штамп Дрогобич. Б-ка “Просвіти”. Згадуються вірші Майка Йогансена.

11. Поезія-85 : зб. Вип. 2 / [редкол.: О. Лупій та ін.; упоряд.: Д. Головко, О. Лупій]. Київ : Рад. письменник, 1985. 255 с. Згадуються вірші Майка Йогансена.

12. Як будується оповідання ; Аналіза прозових зразків ; Як зробитися новелістом : критика / Майк Йогансен // Дніпро. 2014. № 1. С. 110–117.

Про життєвий та творчий шлях Майка Йогансена :

13. Брюховецька Л. Юрій Тютюнник розповів Йогансену легенду… / Л. Брюховецька // Літературна Україна. 2019. 7 листоп. (№ 41–42). С. 20–21.

14. Василенко М. Людомор 1921… І далі…І нині : московський геноцид українців / М. Василенко // Дзвін. 2022. № 3–4. С. 121–139. Згадується Майк Йогансен.

15. Васьків М. С. Український роман 1920-х – початку 1930-х років : ґенерика й архітектоніка : монографія / М. С. Васьків. Кам’янець-Подільський : б. в., 2007. 208 с. Бібліогр.: с. 195. Згадується Майк Йогансен.

16. Вишеславський Л. Розповідь про дивовижного Майка Йогансена і про те, як він уже після своєї загибелі водив мене по Слобожанській Швейцарії : [повість Майка Йогансена “Подорож ученого доктора Леонардо…”] / Л. Вишеславський // Березіль. 1996. № 1–2. С. 176–180.

17. Вітряк В. “Його щедрота в розсипанні перлів розуму й таланту, в марнотратстві їх – чарували” / В. Вітряк // Країна. 2024. № 7. С. 48–49. Про Майка Йогансена.

18. Городнюк Н. Концепт речі й особливості уречевлення тексту у романах В. Шкловського “Zoo, або Листя не про кохання” та Майка Йогансена “Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію”: від речі до тексту // Городнюк Н. А. Res incognita: семіотика речі у східнослов’янському модерністському романі першої половини ХХ століття : монографія. Дніпро, 2017. С.224–247.

19. Гудзенко Л. Свідчать сосни Биківні: Урок пам’яті жертв сталінського терору : [вивчення біографії письменників М. Зерова, М. Драй-Хмари, М. Йогансена] / Л. Гудзенко // Дивослово. 2005. № 3. С. 12–16.

20. Денисенко В. Типи комічного в повісті М. Йогансена “Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію” // Костюк В., Денисенко В. Модерн як поле експерименту : комічне, фрагмент, гіпертекстуальність. Київ, 2002. С. 132–169.

21. Денисенко В. Типи комічного у “Подорожі доктора Леонардо…. ” Майка Йогансена / В. Денисенко // Слово і час. 2000. № 11. С. 65–69.

22. Дзюба І. “Вогнем не можна знищити…”. Майк Йогансен: поет, філолог, теоретик / І. Дзюба // Йогансен М. Вибрані твори / упоряд. Р. Мельників. Київ, 2009. С. 671–681. (Розстріляне Відродження).

23. Дзюба І. Майк Йогансен // Дзюба І. М. З криниці літ : у 3 т. Київ, 2007. Т. 3 : Літературні портрети ; Дніпровський меридіан ; Зі спогадів. С. 324–334. Літературознавче дослідження творчості і постаті Майка Йогансена.

24. Жигун С. Стратегії спілкування з читачем як гра у прозовому тексті / Сніжана Жигун // Слово і час. 2008. № 11. С. 56–62. Згадується Майк Йогансен.

25. Журба С. Інтертекстуальна гра в авангардистському романі / Світлана Журба // Наук. записки Терноп. нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка : зб. наук. пр. / з нагоди 60-річчя д-ра філол. н., проф. Миколи Ткачука / [редкол.: Н. Поплавська (відп. ред.), М. Ткачук, Р. Гром’як та ін.] ; за ред. Н. М. Поплавської. Тернопіль, 2009. Вип. 27. С. 255– (Літературознавство). Бібліогр. ів кінці ст. Згадується Майк Йогансен.

26. Йогансен Майк // …З порога смерті… : письменники України – жертви сталінських репресій / [упоряд. О . Г. Мусієнко ; авт. кол.: Л. С. Бойко, В. С. Брюховецький, І. В. Зуб, І. О. Ільєнко, Ю. І. Ковалів]. Київ, 1991. Вип. 1. С. 211–214.

27. Майк Йогансен у спогадах сучасників // Березіль. 1996. № 1–2. С. 157–181.

28. Качак Т. Модерністські тенденції в літературі для дітей // Качак Т. Б. Українська література для дітей та юнацтва : підруч. [для студ. ВНЗ]. Київ, 2025. С. 115–137. (Альма-матер). Згадується Майк Йогансен.

29. Качак Т. Майк Йогансен (1895–1937) // Качак Т. Б. Українська література для дітей та юнацтва : підруч. [для студ. ВНЗ]. Київ, 2018. С. 136–137. (Альма-матер).

30. Качуровський І. Творчість Майка Йогансена // Качуровський І. Променисті сильвети : літературознавчі розвідки про укр. письменників / [авт. передм. М. Слабошпицький]. Київ, 2008. С. 207–212. (Б-ка Шевченків. комітету).

31. Ковалів Ю. Лірика високого модернізму. Від інтелектуалізму до “чистої поезії” // Ковалів Ю. А. Історія української літератури : кінець XIX – поч. XXI ст. : у 10 т. : підруч. Київ, 2015. Т. 4 : У сподіваннях і трагічних зламах. С. 228–302. (Альма-матер). Згадується Майк Йогансен.

32. Ковалів Ю. Майк Йогансен : стрілецька поезія / Ю. Ковалів // Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. : перша пол. ХХ ст. : підруч. для студ. гуманіт. спец. ВНЗ / за ред. В. Г. Дончика ; [авт.: В. П. Агеєва, Л. С. Бойко, В. С. Брюховецький, В. А. Бурбела та ін.]. Київ, 1998. Кн. 1. С. 155–157.

33. Ковалів Ю. На шляху до “романтики буднів” : [про творчість поета М. Йогансена] / Ю. Ковалів // Вітчизна. 1987. № 4. С. 166–171.

34. Ковалів Ю. Фінал експериментальної прози й драматургії “розстріляного відродження” // Ковалів Ю. А. Історія української літератури: кінець XIX – поч. XXI ст. : у 10 т. : підруч. Київ, 2020. Т. 7 : Випробування репресіями і війною. С. 109–139. (Альма-матер). Згадується Майк Йогансен.

35. Ковалів Ю. Фабульна проза 20-х років ХХ ст. // Ковалів Ю. А. Історія української літератури: кінець XIX – поч. XXI ст. : у 10 т. : підруч. Київ, 2017. Т. 5 : У сподіваннях і трагічних зламах. С. 198–372. (Альма-матер). Згадується Майк Йогансен.

36. Коломієць В. Майк Йогансен / В. Коломієць // Українське Диво. Київ, 2005. Кн. 2. С. 222–225.

37. Костер Шарль де. Легенда про Тіля Уленшпігеля й Ламма Гоодзака та про їхні пригоди, героїчні, веселі й славетні, у Фландрськім краї та по інших світах : для дітей середнього та старшого віку. Кн. 2 / Шарль де Костер ; скороч. пер. Л. Красовського, за ред. М. Йогансена, авт. передм. В. Арнаутов. Харків : Вид-во Український Робітник, 1928. 199 с. З малюнками. (унікальна).

38. Крижанівський С. Романтик революційного слова : [Майк Йогансен] / С. Крижанівський // Йогансен М. Вибрані твори / упоряд. Р. Мельників. Київ, 2009. С. 682–705. (Розстріляне Відродження).

39. Кріль Н. Розстріляне відродження в контексті епохи / Н. Кріль // Дивослово. 2004. № 12. С. 29–33. Згадується Майк Йогансен.

40. Лавріненко Ю. Йогансен Майк // Лавріненко Ю. Розстріляне Відродження : антологія 1917–1933 : поезія – проза – драма – есей / [упорядкув., авт. передм., авт. післям. Ю. Лавріненко ; авт. післям. Є. Сверстюк]. Київ, 2008. С. 155–170.

41. Левицький В. Йогансен і дисертація про метеликів / В. Левицький // Слово і час. 2019. № 6. С. 108–110. Рец. на кн.: Астапенко І. Шампанське – пиво – шампанське. Київ: Смолоскип, 2018. 144 с.

42. Ленська С. “Експеримент у прозі” малого формату / С. Ленська // Бібліотечка “Дивослова” : метод. журнал / гол. ред. К. Рибалко. 2019. № 2. С. 56–59. Згадується Майк Йогансен.

43. Лисенко І. Вікінг української поезії : [поет М. Йогансен] / І. Лисенко // Вітчизна. 1995. № 9–10. С. 138–141.

44. Лісовська І. Типологія комічного у романі Олдоса Гакслі “Хоровод блазнів” та повісті Майка Йогансена “Подорож ученого доктора Леонардо…” / І. Лісовська // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. пр. / [редкол.: В. В. Барчан, Н. П. Бедзір, Л. О. Белей та ін. ; відп. ред. І. В. Сабадош ; відп. за вип. В. Барчан] ; М-во освіти і науки України ; ДВНЗ “Ужгород. нац. ун-т” та ін. Ужгород, 2011. Вип. 16. C. 174–177.

45. Луців Л. Думки про сучасну українську літературу / Л. Луців // Літературно-науковий вістник. 1931. Річник 30. Т. 105. Кн. 2 (за лют.). С. 148–155.

46. Мельників Р. Людина з химерним йменням : [про Майка Йогансена] / Р. Мельників // Йогансен М. Вибрані твори / упоряд. Р. Мельників. Київ, 2009. С. 5–30. (Розстріляне Відродження).

47. Мельників Р. Майк Йогансен: ландшафти трансформацій / Р. Мельників. Київ : Смолоскип, 2000. 156 с. Бібліогр.: С. 149–152.

48. Муратов І. Просто талант? (Спогади про М. Йогансена, українського поета 20 – 30-х рр.) / І. Муратов // Прапор. 1972. № 5. С. 95–100.

49. Опублікували документи зі справи розстріляного письменника Майка Йогансена // Українська літературна газета. 2021. 13 серп. (№ 16). С. 3.

50. Ославська С. Пасажир під кепом / С. Ославська // Локальна історія. 2020. № 11. С. 46–49. Йогансен Майк (Михайло) Гервасійович (1896 – 1937), укр. письменник.

51. Павлів І. Поезії Майка Йогансена : урок позакласного читання / І. Павлів // Бібліотечка “Дивослова” : метод. журнал / гол. ред. К. Рибалко. 2019. № 5–6. С. 61–66.

52. Півторадні В. Перший пригодницький роман на Україні : [про роман “Месс-Менд” М. Йогансена] / В. Півторадні // Вітчизна. 1980. № 1. С. 213–214.

53. Поліщук Н. Цвіт нашої нації : [літературний вернісаж для учнів 11 класу. Представники Розстріляного Відродження: М. Семенко, В. Еллан-Блакитний, М. Йогансен, П. Филипович, М. Драй-Хмара, Є. Плужник]/ Н. Поліщук // Дивослово. 2015. № 9. С. 22–27.

54. Практичний російсько-український словник приказок / упоряд. Г. Млодзинський ; за ред. М. Йогансена ; Нац. акад.. наук України ; Ін-т енцикл. досл. Відтворення вид. 1929 року. Київ : б/в, 2009. 108 с. (Із словникової спадщини ; 8).

55. Пронкевич О. Іспанська література першої половини ХХ ст. у пошуках національної ідентичності (Український погляд) / О. Пронкевич // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2003. № 1. С. 63–74. Згадується Майк Йогансен.

56. Ременяка О. Ненаписаний життєпис Алли Гербурт-Йогансен : листи Майка Йогансена до Алли Гербурт / О. Ременяка // Образотворче мистецтво. 2021. № 3. С. 16–21. Поч.; Продовж.: 2021. № 4. С. 22–25 ;  № 1–2. С. 106–109, 2022. № 3–4.

57. Розстріляне Відродження. Бузько, Вишня, Влизько, Марко Вороний, Микола Вороний, Драй-Хмара, Єфремов, Зеров, Івасюк, Ірчан, Йогансен, Косинка, Липківський / худож.-оф. О. А. Гугалова-Мєшкова. Харків : Фоліо, 2023. 480 с. (Шкільна б-ка укр. та світ. літ.).

58. Рябчук С. Автор і читач у повісті Майка Йогансена “Подорож ученого доктора Леонардо…” / С. Рябчук // Слово і час. 2005. № 8. С. 41–46.

59. Савчук Н. Українське літературне Розстріляне відродження в контексті політики, науки та мистецтва : вступ. огляд. Тема в 11-му кл. / Н. Савчук // Українська мова та література. 2008. % 33–34. С. 3–11.

60. Саєнко В. Своєрідність прози Майка Йогансена і романічна атрибутивність “Подорожі ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у слобожанську Швейцарію” // Саєнко В. Українська література ХХ ст.: діапазони творчих голосів і мистецьких відкриттів : вибрані літературнознавчі праці. Львів, 2016. С. 96–118.

61. Сулима М. ” …І наречуть йому химерне наймення – Йогансен” (швед за походженням, автор підручників з української мови, поет…) / М. Сулима // Слово і час. 1995. № 2. С. 7–11.

62. Ткалич І. Іронічний дискурс українського літературознавства 1920-х років / І. Ткалич // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. пр. / [редкол.: В. В. Барчан, Н. П. Бедзір, Л. О. Белей та ін. ; відп. ред. І. В. Сабадош ; відп. за вип. В. Барчан] ; М-во освіти і науки України ; ДВНЗ “Ужгород. нац. ун-т” та ін. Ужгород, 2011. Вип. 16. С. 308–311. Бібліогр. в кінці ст.

63. Філоненко Н. Концепт мистецтва в рецепції М. Йогансена / Н. Філоненко // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. праць / [ред. кол. : В. В. Барчан, Н. П. Бедзір, Л. О. Белей та ін. ; відп. ред. І. В. Сабадош] ; МОН України ; ДВНЗ “Ужгород. нац. ун-т” та ін. – Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 15. – С. 291-292.

64. Франко З. Т. Йогансен Михайло (Майк) Гервасійович [псевд. – В. Вецеліус, М. Крамар] (16 (28) жовт. 1895 – 27 жовт. 1937) : [укр. письм., мовозн., перекл., журн., критик] / З. Т. Франко // Українська мова : енциклопедія / Нац. акад.. наук України, Ін-т мовозн. ім. О. О. Потебні, Ін-т укр. мови, Вид-во “Укр. енциклопедія” ім. М. П. Бажана ; [редкол.: В. М. Русанівський, О. О.Тараненко, М. П. Зяблюк та ін.]. Київ, 2000. С. 225.

65. Цимбал Я. Довгий шлях книги пейзажу / Я. Цимбал // Локальна історія. 2024. № 8. С. 74–79.

Повість “Подорож ученого доктора Леонардо…” Майка Йогансена.

66. Цимбал Я. Звукосмислові експеременти в поезії ї прозі Майка Йогансена. / Я. Цимбал // Слово і час. 2003. № 1. С. 15–21.

67. Цимбал, Ярина Майк Йогансен : укр. поет, один із засновників групи ВАПЛІТЕ / Я. Цимбал // Літературна Україна. – 2013. – 3 січня№ 1. – С. 7.

68. Цимбал, Я. Мандрівник, мисливець і філософ / Я. Цимбал // Український тиждень. – 2015. – № 43. – С. 38-41.

69. Цимбал, Я. Філософ та мандрівник : Йогансен Майк укр. поет 19 ст. / Я. Цимбал // Дніпро. – 2011. – № 10. – С. 142-145.

70. Черемська О. С. Дослідження структури української літературної мови. Структуралістські та психологічні засади української фонології 20–30-х років ХХ ст. (М. Г. Йогансен, О. Н. Синявський, М. Ф. Наконечний, І. Троян, Л. А. Булаховський) // Черемська О. С. Становлення і розвиток Харківської філологічної школи (ХІХ – перша третина ХХ ст.) : монографія / Нац. акад.. наук України ; [ред. рада: П. Ю. Гриценко (гол., Н. Г. Горголюк, К. Г. Городенська та ін.]. Харків, 2020. С. 223–230.

71. Черемська О. Майк Йогансен як мовознавець / О. Черемська // Культура слова / Нац. акад.. наук України, Ін-т укр. мови ; [редкол.: С. Я. Єрмоленко, А. М. Архангельська, С. П. Бибик та ін.]. Київ, 2016. Вип. 84. С.187–194. Бібліогр. в кінці ст. (17 назв).

72. Черемська О. С. Функціональний аспект у дослідженнях харківських мовознавців на початку ХХ ст. / О. С. Черемська // Становлення і розвиток Харківської філологічної школи (ХІХ – перша третина ХХ ст.) : монографія / О. С. Черемська ; Нац. акад.. наук України ; [ред. рада: П. Ю. Гриценко (гол., Н. Г. Горголюк, К. Г. Городенська та ін.]. Харків, 2020. С. 269–305. Згадуються представники Харківської філологічної школи на поч. XX ст.: Сумцов Микола Федорович, Йогансен Майк (Михайло) Гервасійович, Булаховський Леонід Арсенійович, Сулима Микола Федорович.

73. Шевченко В. “Ось іду по рейці і хитаюсь…” / В. Шеченко // Літературна Україна. 2008. № 23. С. 6. Про українського поета-авангардиста Майка Гервасійовича Йогансена (1895–1937).

74. Шпак В. Завеликий для свого часу : 120 років з дня народження Майка Йогансена / В. Шпак // Урядовий кур’єр. 2015. 24 жовт. (№ 198). С. 8.

75. Шуликина М. Будинок ”Слово”: герої ”Розстріляного відродження” під одним дахом : актуальне інтерв’ю із режисером Тарасом Томенко та сценаристом Любов Якимчук про документальний фільм, де розповідається про життя Хвильового, Йогансена, Семенка, Тичини, Курбаса / М. Шуликина // Літературна Україна. 2017. 16 листоп. (№ 45). С. 12.

Підготувала : Кивацька Розалія Дмитрівна