Василь Васильович Чухліб (19 липня 1941, с. Лебедівка Козелецького району на Чернігівщині – 20 листопада 1997 р.) – український письменник, журналіст, громадський діяч, літературознавець, член Спілки письменників і Спілки журналістів Радянського Союзу та України. Лауреат державної премії ім. Лесі Українки (1996), Літературна премія імені Наталі Забіли. Псевдоніми — В. Чорноус, В. Чернігівець.
Дитинство і школа :
Народився у с. Гнилуша (Лебедівка) в сім’ї вчителів Василя Харитоновича Чухліба та Марії Федорівни В’ялої (Чухліб). Родина батька веде свій родовід від козака Платнірівського куреня Запорозької Січі Харька Чухліба (1757 р.). Мав молодшу сестру Валентину. Дитячі роки Василя Чухліба пройшли в сусідньому придеснянському селі Соколівка, куди переїхали його батьки після війни: тут закінчив семирічку, а десятий клас – у місті Острі. У школі проявився його літературний талант – і районна газета “Правда Остерщини” опублікувала його перший вірш, коли він був ще старшокласником; закінчивши школу, молодого Василя запросили на роботу до редакції тієї ж газети.
Університет та перші роки праці :
У 1962 р. вступив на мовно-літературний факультет Київського державного педагогічного інституту ім. О. Горького (нині – Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова). Протягом 1962–1966 рр. був старостою Літературної студії КДПІ ім. О. Горького, якою керував Юрій Кобилецький, а потім Петро Орлик.
Районна газета :
У 1968–1976 рр. був завідувачем відділу сільського господарства та масової роботи районної газети Обухівського району Київської області “Зоря Жовтня” (“Обухівський край”).
Громадська діяльність :
У 1970–1985 рр. Василь Чухліб на громадських засадах керував Літературною студією ім. Андрія Малишка (м. Обухів, Обухівський р-н).
Письменник :
У другій половині 1960-х – першій половині 1970-х років мініатюри, новели та оповідання В. Чухліба були надруковані в періодиці. Невдовзі вони привернули увагу видавництва “Молодь”, де в 1975 р. побачила світ перша книга мініатюр “Червоні краплини вишень”. У 1973 р. В. Чухлібу запропонували виступити з оповіданнями для дітей у всеукраїнському журналі “Малятко”. Згодом з творів, надрукованих у “Малятку”, склалася перша книжечка молодого літератора для дітей “Хто встає раніше”. Відтоді письменник не полишає працю літературі для дітей: пише не тільки оповідання, але й чудові казки — прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо. Більшість із них – про природу. У 1988 р. була опублікована книга новел “Іду до Десни”, в усіх героїв якої – людей, тварин, рослин – є одне спільне: вічно молода річка Десна.
Творчість :
В. Чухліб є одним з кращих творців новел, етюдів та мініатюр у “дорослій прозі” свого часу. Однак не менш відомим він став завдяки своїм оповіданням та казкам для дітей.
Мова творів :
Мова творів В. Чухліба жива, народна, барвиста та вишукана. Вона не переобтяжена незрозумілою лексикою, запозиченими словами. Майстерне застосування образних порівнянь, персоніфікацій, епітетів, метафор у поєднанні з простонародними висловами створює особливий мовний колорит творів письменника.
Писав статті про Михайла Коцюбинського, Іван Франка, Лесю Українку, Максима Рильського, Григорія Косинку, Олександра Довженка, Андрія Малишка, Калістрата Анищенка та Андрія Михайлюка, досліджував їхній життєвий і творчий шлях. Вів переписку з дружиною Г. Косинки Тамарою Мороз-Стрілець. Його також цікавили такі історичні постаті як Маруся Чурай, Данило Терпило (отаман Зелений) та Леонід Биков.
Творчість Василя Чухліба відзначено літературними преміями ім. Наталі Забіли (1988) та ім. Лесі Українки (1996). Окремі твори письменника видавалися за кордоном, де перекладалися англійською, азербайджанською, білоруською, казахською, литовською, російською, словенською мовами: багато його оповідань і казок увійшли до вітчизняних підручників і читанок для молодших класів.
Помер після важкої хвороби 20 листопада 1997 року та похований на батьківщині, в с. Соколівка на Чернігівщині.
Джерело:
Чухліб Василь Васильович. Життя та творчість Василя …
Біобібліографічний список літератури :
Твори Василя Васильовича Чухліба :
- Іду до Десни: Ліричні мініатюри. / В. В. Чухліб. Київ, 152 с.
- Оксанчина лілея : [оповідання] / В. Чухліб // Дніпро. 1990. № 9. С. 119–120.
- Червоні краплини вишень. Ліричні мініатюри. / В. В. Чухліб. Київ, 62 с.
Про життя та діяльність Василя Васильовича Чухліба :
- Більчук М. Василь Чухліб (нар. 1941) : [коротка біографія] // Більчук М. Українські та зарубіжні письменники : розповіді про життя і творчість. Тернопіль : Підр. і посіб., 2006. С. 190.
- Гарачковська О. Зоряна криниця Василя Чухліба // Київська старовина. 2006. № 3.
- Кодлюк Я., Одинцова Г. Василь Чухліб (1941–1997) // Кодлюк Я. П., Одинцова Г. С. Розповіді про письменників : посіб. для вчит. поч. класів. Тернопіль, 2001.
- Котельчук Т. В. Василь Чухліб “Повінь” // Розкажіть онуку. 2004. № 4– С. 92–97.
- Кузьменко В. Про творчість В. Чухліба // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2001. № 6. С. 141-143.
- Майданова В. О. В. Чухліб “Повінь” : урок літературного читання у 2-му класі // Початкове навчання та виховання. 2019. № 10– С. 40–42. Бібліогр. в кінці ст.
- Маландій О. Казкар-чарівник : [Василь Чухліб] // Літературна Україна. 2006. 21 верес. С.
- Полтавчук В. З берегів зачарованої Десни: дитячі твори В. Чухліба // Літературна Україна. 1988. № 5. С. 3.
- Проза для дітей і підлітків: від літературної казки та пригодницького оповідання до реалістично-психологічної прози й фантастики // Бібліотечка “Дивослова” : метод. журнал / гол. ред. К. Рибалко. 2015. № 4. С. 7–12.
Згадується В. В. Чухліб.
- Скомаровський В. Пам’яті колеги : [про В. В. Чухліба] // Літературна Україна. 1997. 27 листоп.
- Чухліб Василь Васильович (1941) : письменник : [біогр. довідка] // Письменники Радянської України 1917–1987 : біобібліогр. довідник / [ред. О. І. Микитенко]. Київ, 1988. С. 649 : фото. без підп.
- Швець П. [Рецензія] // Дніпро. 1984. № 4. Рец. на кн.: Чухліб В. Пісня тоненької Очеретини: оповідання та казки. Київ: Веселка, 1983.
Підготувала: Василиків О. М.