“Нація і держава – назавжди!” До 100-річчя від дня народження Миколи Плав’юка

укр. політичного та громадського діяча, останнього Президента УНР в екзилі, голови ОУН, борця за незалежність України у XX столітті)

   1925, 5 червня – у селі Русові Снятинського повіту (нині – Івано-Франківська обл.) в селянській родині народився Микола Плав’юк, політичний і громадський діяч в еміграції, останній Президент УНР в екзилі, п’ятий Голова ОУН, Голова Правління Фундації ім. Ольжича, співорганізатор та віце-президент Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ).

   Вчився у Русівській публічній загальній, а пізніше – у Снятинській державній торговельній школі, де розпочав свою громадсько-політичну діяльність, увійшовши до юнацтва, а згодом до членства ОУН. У 1944 році рішенням Проводу ОУН був направлений до Австрії та Німеччині, де за дорученням Організації в березні 1945 року став у ряди Другої дивізії Української національної армії, яка формувалася в Берліні під командуванням полковника Андрія Долуда, аби перейти фронт і діяти в запіллі Червоної армії. Але кінець війни застав Миколу Плав’юка в Західній Чехії, де дивізія потрапила в полон до американців.

   Микола Плав’юк був інтернований до Мюнхена, де закінчив українську гімназію в таборі для переміщених осіб, а пізніше отримав диплом Мюнхенського університету з економіки. Відновив свою діяльність у “Пласті”, виконував обов’язки крайового коменданта Уладу пластунів-юнаків та пластунок-юначок (УПЮ) Канади, був заступником голови Головної пластової булави (ГПБ) і головним булавним Уладу пластового сеньйорату (УПС), належав до куреня “Лісових чортів”.

   У 1950 році емігрував до Монреалю (Канада). У 1954 році закінчив Університет Конкордія в Монреалі, після чого починає працювати в компанії “Ессекс Пекерс”, а за деякий час стає її президентом.

   У 1964 році стає членом Проводу Українських Націоналістів та головою Координаційної ради Ідеологічно Споріднених Націоналістичних Організацій. У 1979 році обраний Головою Проводу Українських Націоналістів на еміграції, а з 1993 року – і в зареєстрованій в Україні громадській організації ОУН.

   У 1967 році  його обирають спочатку Генеральним Секретарем, згодом  віце-президентом і Президентом Світового Конгресу вільних українців (СКВУ). У 1988 році, після смерті Президента УНР в екзилі Миколи Лівицького, Плав’юк стає п’ятим і останнім Президентом УНР в екзилі.

  Саме з його ініціативи в 1992 році надзвичайна Сесія Української національної ради (передпарламент державного центру Української Народної Республіки в екзилі) прийняла рішення припинити діяльність еміграційних інституцій УНР. У серпні 1992 року Микола Плав’юк на урочистому засіданні Верховної Ради України передав Грамоту Державного центру УНР Президентові України Леонідові Кравчуку із взаємоузгодженим формулюваннями, про те, що проголошена незалежною 24 серпня 1991 року республіка Україна є правонаступницею Української Народної Республіки.

   В Україні Микола Плав’юк теж розгорнув активну  громадсько-політичну діяльність.  Він став засновником і головою Фундації ім. Олега Ольжича, президентом видавництва ім. Олени Теліги, видавав тижневик “Українське cлово”, багато зусиль доклав для створення Музею Української революції 1917–1921 років. Був не лише автором численних статей, нарисів, рецензій, декількох наукових праць і монографій, але і гарним оратором, систематично брав активну участь у міжнародних, державних наукових та громадських сесіях, конференціях і з’їздах.

   За заслуги перед Батьківщиною в 1993 році Микола Плав’юк отримав українське громадянство. Також він був нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня та орденом Ярослава Мудрого ІІ і І ступенів.

   Помер 10 березня 2012 року в місті Гамільтон (Канада). Похований на Цвинтарі святого Володимира в Оквіллі.

Джерело :

Український інститут національної пам’ят

народився Микола Плав’юк, останній Президент УНР в …

 

Бібліографічний список літератури :

Праці Миколи Плав‘юка :

1. ХХІ століття – століття націоналізму / М. Плав’юк : [звітна доповідь Голови ПУН Миколи Плав’юка на ХV ВЗУН] // Українське слово. – 2013. – 6–12 берез. (№ 10). – С. 4.

 

2. Діяльність ОУН і проблеми сучасного політичного життя в Україні / М. Плав’юк // Пам’ять століть. – 2000. – № 5. – С. 20–35.

 

3. До 65-ліття Організації Українських Націоналістів : [про діяльність ОУН] / М. Плав’юк // Календар-альманах Нового Шляху 1994 / мистецьке оформл. обкл. В. Беднарський. – Торонто, 1994. – С. 31–48.

 

4. “Є націоналізм часу визвольних змагань і націоналізм часу побудови національної держави” / М. Плав’юк // Українське слово. – 2012. – 21–27 берез. (№ 12). – С. 4–7 ; Те саме : // Українське слово. – 2017. – 14–20 черв. (№ 24). – С. 8–9 : фото. – розмову вела Ольга Дубовик.

 

5. За правду і справедливість : [про Симона Петлюру] / М. Плав’юк // Історичний календар 2002 / упоряд.: А. Денисенко, С. Грабар, П. Орленко. – 2002. – Вип. 8. – С. 384–388.

 

6. Крути / М. Плав’юк // Крути. Січень 1918 року : документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / упор. Я. Гаврилюк ; [редкол.: С. І. Білокінь, В. С. Брюховецький, Я. Д. Гаврилюк та ін. ; авт. вступ. сл. В. Ющенко ; авт. передм. І. Дзюба, Я. Гаврилюк] ; Іст.-культуролог. т-во “Просвіта”. – Київ, 2008. – С. 611–612.

 

7. Нація – основа держави / Микола Плав’юк : [виступ Миколи Плав’юка на зустрічі з громадськістю в Політехнічному ін-ті 24 травня 1994 р.] // Українське слово. – 2013. – 13–19 берез. (№ 11). – С. 4.

 

8. ОУН – за національну і соціальну справедливість / М. Плав’юк // Дніпро. – 1999. – № 1–2. – С. 45–54.

 

9. Перед і після проголошення незалежності України / М. Плав’юк // Пам’ять століть. – 2002. – № 3. – С. 3–17.

 

10. Питання національної єдности і консолідації політичних сил у слові і чині О. Ольжича / М. Плав’юк // Розбудова держави. – 1994. – № 7. – С. 3–6.

 

11. Символ національної революції : [про Симона Петлюру] / М. Плав’юк // Історичний календар 2001 / упоряд.: А. Денисенко, С. Грабар, П. Орленко. – 2001. – Вип. 7. – С. 223–225.

 

12. Україна – життя моє / М. Плав’юк // Українська культура. – 2017. – № 2. – С. 24–27 : фото.

 

13. Чи збережемо українську діаспору у XXI столітті? : [дискусійні міркування] / М. Плав’юк // Всесвіт. – 2003. – № 1–2. – С. 161–163.

 

Про життя та громадсько-політичну діяльність Миколи Плав‘юка :

 

14. Веремійчик О. 90 років тому народився Микола Плав’юк / Ольга Веремійчик // Український тиждень. – 2015. – № 22. – С. 1.

 

15. Веремійчик О. Із спогадів Миколи Плав’юка про зустріч з Тарасом Бульбою-Боровцем / Ольга Веремійчик // Українське слово. – 2018. – 28 лют. – 13 берез. (№ 9–10). – С. 13 : фото.

 

16. Веремійчик О. Микола Плав’юк: повернення / Ольга Веремійчик // Українське слово. – 2015. – 4–10 берез. (№ 9). – С. 1, 3.

 

17. Веремійчик О. Світлій пам’яті Миколи Плав’юка / Ольга Веремійчик // Українське слово. – 2016. – 9–15 берез. (№ 10). – С. 2.

 

18. Веремійчик О. Сторінки історії ОУН і УПА на основі спогадів Голови ПУН і ОУН Миколи Плав’юка / Ольга Веремійчик // Українське слово. – 2019. – 12–24 листоп. (№ 43–44). – С. 7.

 

19. Два портрети // Українська культура. – 2017. – № 2. – С. 23 : фото.

Згадується : Плав’юк Микола (1925 – 2012), останній Президент Української Народної Республіки (ДЦ УНР) в екзилі, Голова ОУН.

 

20. Дубовик О. Микола Плав’юк: “Україна очікує харизматичного лідера з новою програмою розвитку” / О. Дубовик // Українське слово. – 2013. – 13–19 лют. (№ 7). – С. 8–9.

 

21. Дудар Є. Він випромінював доброту і спокій… : на спомин у перші роковини упокоєння Миколи Плав’юка / Є. Дудар // Українське слово. – 2013. – 13–19 берез. (№ 11). – С. 5.

 

22. Кобець О. Ера Миколи Плав’юка триває : [про життя та діяльність Миколи Плав’юка] / О. Кобець // Слово Просвіти. – 2013. – 14–20 берез. (№ 11). – С. 6.

 

23. Костенко Л. Псалом 1 : [вірш, присвячений М. Плав’юку] / Ліна Костенко // Українське слово. – 2012. – 21–27 берез. (№ 12). – С. 3.

 

24. Кот С. Микола Плав’юк: тридцять три роки біля керма ОУН. 1979–2012 / С. Кот // Українське слово. – 2013. – 6–12 берез. (№ 10). – С. 6 ; 13–19 берез. (№ 11). – С. 6–7.

 

25. Кульчинський М. Відроджуємо національні традиції : діяльність “Просвіти” на Полтавщині: 1988–2013 рр. / М. Кульчинський // Слово Просвіти. – 2013. – 14–20 берез. (№ 11). – С. 4–5.

Згадується : Плав’юк Микола (1925 – 2012), останній Президент Української Народної Республіки (ДЦ УНР) в екзилі, Голова ОУН.

 

26. Лук’яненко Л. Відлуння за колючим дротом : пам’яти Миколи Плав’юка – керманича ОУН, Президента ДЦ в екзилі / Л. Лук’яненко // Українське слово. – 2013. – 13–19 берез. (№ 11). – С. 10.

 

27. Ляхоцький В. Життя в боротьбі й любові / В. Ляхоцький // Дніпро. – 2004. – № 11–12. – С. 125–139.

 

28. Ляхоцький В. Президент розчленованої нації : штрихи до портрета Миколи Плав’юка / В. Ляхоцький // Пам’ять століть. – 2002. – № 3. – С. 34–50. – Бібліогр. в кінці ст.

 

29. Наш незабутній і останній романтик української революції : [Світлої пам’яти Миколи Плав’юка (1925–2012] // Українське слово. – 2012. – 14–20 берез. (№ 11). – С. 1–5.

 

30. Осавуленко С. Ідея української незалежності перемогла тоталітарний СРСР / С. Осавуленко // Країна. – 2024. – № 16. – С. 54–58.

 

31. Останній Президент нескореної України // Українська культура. – 2017. – № 2. – С. 18–23 : фото.

 

32. Микола Плав’юк – Президент УНР (1989–1992) // Державний Центр Української Народної Республіки в екзилі : статті і матеріяли / ред. Л. Р. Винар і Н. Пазуняк ; [слово до читача М. Плав’юка ; авт. вступ. сл. Л. Р. Винар ; худ. оформл. М. С. Пшінки] ; Ін-т дослідження модерної історії України. – Філадельфія ; Київ ; Вашінгтон, 1993. – С. 417–478. – Без підп.

 

33. Плав’юк Микола: Україна – життя моє = Mykola Plawiuk: Ukraine – it’s my life. Т. 1. В. Терен, Ю. Хорунжий. Від селянського сина – до державника / [творчий задум, керів. проектом та заг. ред. В. Ляхоцького, відп. за вип. І. Білолипецька ; Національна Академія наук України, Ін-т біограф. досліджень нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського]. – Київ : Вид. ім. О. Теліги, 2002. – 352 с.

 

34. П’ять років без Плав’юка… : згадай, Господи, душу Великого Українця у Царстві Твоєму… // Українське слово. – 2017. – 14–19 берез. (№ 11). – С. 2 : фото.

 

35. Степовик Д. Аристократ духу : спомин у першу річницю упокоєння Миколи Плав’юка / Д. Степовик // Українське слово. – 2013. – 27 лют. – 5 берез. (№ 9). – С. 2.

 

36. Стех Я. Лицар українського патріотичного духу – Микола Плав’юк / Ярослав Стех // Українське слово. – 2016. – 15–21 черв. (№ 24). – C. 1, 7.

 

37. Танюк Л. Слово пошани до Миколи Пав’юка / Лесь Танюк // Український тиждень. – 2015. – № 22. – С. 4–5.

 

38. Таран С. “Власною працею і власним серцем” / С. Таран // ОУН : минуле й майбутнє : зб. / [відп. ред. С. Таран ; відп. за вип. Н. Караванська]. – Київ, 1993. – С. 90–106.

 

39. Терен В. У своїй державі / В. Терен, Ю. Хорунжий // Українське слово. – 2015. – 10–16 черв. (№ 23). – С. 1, 8–9.

 

40. Українці повинні бути господарями на своїй землі : присвячено Світлій пам’яті Голови ОУН Миколи Плав’юка до роковин його смерти // Українське слово. – 2013. – 13–19 берез. (№ 11). – С. 3.

 

41. Яковина М. Микола Плав’юк був взірцем державного діяча / М. Яковина // Українське слово. – 2012. – 21–27 берез. (№ 12). – С. 3.

Підготувала : Кивацька Р. Д.