Він створив “Енеїду” у стилі грецького вазопису. До 100-річчя від дня народження Олександра Данченка

Олександр Григорович Данченко народився 9 (22) червня 1926 року на хуторі Ново-Олексіївка Одеської області (тепер Братський район Миколаївської області). Дитинство художника пройшло в Дніпропетровську. З 1944 по 1948 рік навчався в Дніпропетровському художньому училищі.

          У 1947 році взяв участь в обласній художній виставці художників Дніпропетровщини. У 1948–1954 роках навчався на графічному факультеті Київського державного художнього інституту (КДХІ) у В. І. Касіяна, О. С. Пащенка. 1954–1958 рік – творча аспірантура при КДХІ. У 1954–1962 викладав на графічному факультеті КДХІ.

          Працював в області станкової та книжкової графіки. Роботи Олександра Григоровича Данченка виставлялися на республіканських художніх виставках з 1953 року, на всесоюзних – з 1954, на міжнародних – з 1958.

          У 1954 році була показана серія офортів Данченка про визвольну боротьбу українського народу 1648–1654 років. Цими творами в українське мистецтво увійшов талановитий художник-графік. Уже в першій самостійній роботі молодого митця виявилися характерні риси його творчості: схильність до народної, епічної теми, висока майстерність у розв’я­занні масових композицій, вправне володіння склад­ною, але вдячною технікою офорту.

          З великою любов’ю працює художник над серією історичних портретів народних героїв України. До неї увійшли роботи О. Данченка, надруковані у 1964 році на сторінках журналу “Україна”. В серії відтворені обра­зи славних синів України, які очолювали боротьбу ук­раїнського народу за національне та соціальне визволення у XVI–XVIII століть, образи героїв, буремних років революції та громадянської війни, героїв Другої Світової війни.

          Найбільш відомі роботи: серії офортів “Народно-визвольна війна українського народу 1648–1654” (1954–1955), “Народи світу, будьте вільні” (1956), Триптих за мотивами поеми Т. Г. Шевченка “Сон” (1961), “Народні герої України” (1962), ілюстрації до “Кобзаря” Т. Г. Шевченка, виданим в 1962 році, до книги І. Ільченко “Козацькому роду нема переводу” (1967), До книги Дж. Боккаччо “Декамерон” (1969), До поеми І. П. Котляревського “Енеїда” (1968) , до книги “Історія одного міста” Салтикова-Щедріна (1976) та ін.

          Останньою, незавершеною роботою Олександра Данченка були ілюстрації до “Божественної комедії” Данте. Вже важкохворий, художник створив до великої поемі 33 підготовчі малюнки та 7 гравюр. Усі вони були присвячені першій частині поеми – “Пеклу”.

          Помер митець 13 лютого 1993 в Києві, похований на Байковому кладовищі.

          Твори графіка зберігаються в Національному художньому музеї України, а також більш ніж в 50 музейних колекціях в Україні та за її межами.

Джерело: https://uartlib.org

Біобібліографічний список літератури :

Про життєвий і творчий шлях Олександра Данченка :

1. Блюміна І. М. Данченко Олександр Григорович (22.06.1926 – 13.02.1993) : [графік] // Енциклопедія Сучасної України / [гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, О. М. Романів та ін.]. Київ, 2007. Т. 7 : Ґ – Ді. С. 223. Бібліогр. в кінці ст.

2. Данченки – родина діячів укр. культури: подружжя. Олександр Григорович Данченко (22.VI.1926 – 13.II.1993), графік, нар. худож. і Олександра Степанівна Данченко (23.IX.1930 – ), мистецтвознавець // Мистецтво України : біогр. довід. / [упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський] ; за ред. А. В. Кудрицького. Київ, 1997. С. 192.

3. Данченки – родина діячів укр. культури: подружжя. Олександр Григорович Данченко (9 (22).VI.1926 – ), графік, нар. худож. і Олександра Степанівна Данченко (23.IX.1930 – ), мистецтвознавець // Митці України : енцикл. довід. / упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. Київ, 1992. С. 202.

4. Данченко Олександр: “Моя улюблена тема… ” : [про творчість художника-графіка] // Київська старовина. 1993. № 4. С. 107–

5. Данченко Олександр Григорович // Словник художників України / Акад. наук. Української РСР ; [редкол.: М. П. Бажан (відп. ред.), В. А. Афанасьєв, П. О. Білецький та ін.]. Київ, 1973. С. 71.

6. Данченко Олександр Григорович // Український радянський енциклопедичний словник. Київ, 1966. Т. 1. С. 552.

7. Данченко Олександр Григорович // Українські радянські художники : довідник / Спілка художників України ; [укл.: Р. О. Даскалова, З. В. Кучеренко, В. Ф. Мальцева та ін. ; відп. ред. І. І. Верба]. Київ, 1972. С. 131.

8. Данченко Олександр Григорович // Шевченківський словник : у 2 т. / Ін-т літ. ім Т. Г. Шевченка Акад. наук Української РСР ; [Є. П. Кирилюк (відп. ред.), І. Я. Айзеншток, М. П. Бажан, І. К. Білодід, К. П. Дорошенко]. Київ, 1976. Т. 1 : А – Мол. С. 182.

9. Жадько В. О. Данченко Олександр Григорович // Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі : літ.-публ. вид-ня. Київ, 2008. С. 71.

10. Жадько В. О. Данченко Олександр // Жадько В. О. Український некрополь : іст. наук. довід. Житомир, 2005. С. 169.

11. Іван Богун (графіка Олександра Данченка) // Образотворче мистецтво. 2005. № 3. С. 7.

12. Лабінський М. Г. Данченко Сергій Володимирович (17.III.1937 – ) : [режисер, нар. артист СРСР з 1988, акад. Акад. мистецтв України з 1997] / // Шевченківські лауреати 1962–2001 : енцикл. довід. / [авт. -упоряд. М. Г. Лабінський; авт. вступ. сл. І. М. Дзюба]. Київ, 2001. С. 126– Бібліогр. в кінці ст. (6 назв).

13. Ламонова О. Олександр Івахненко та Олександр Данченко – ілюстратори Олександра Довженка // Народна творчість та етнологія. 2024. № С. 76–81. Бібліогр. в кінці ст. (15 назв).

14. Ламонова О. Олександр Данченко // Образотворче мистецтво. 2000. № 1–2. С. 64–67.

15. Нікітін Д. Данченко Олександр Григорович // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. / Нац. акад.. наук України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; [редкол.: М. Г. Жулинський (гол.), М. П. Бондар, О. В. Боронь та ін.]. Київ, 2012. Т. 2 : Г–З. С. 278–279.

16. Присталенко Н. Шлях до “Кобзаря” : [про укр. художника-графіка Олександра Данченка] // Київ. 1984. № 3.

17. Той, хто водив за собою натовпи. Виставка графіки О. Данченка // Українське слово. 1996. 4 лип.

Підготувала: Василиків О. М.