Художник-епоха українського сакрального мистецтва. До 150-річчя від дня народження Модеста Сосенка

   З-поміж українських художників початку XX століття особливе місце посідає Модест Сосенко – творець власного синтетичного стилю, що ознаменував початок нової епохи розвитку вітчизняного сакрального мистецтва.

   Художник з’явився на світ 28 квітня 1875-го, в селі Пороги на Гуцульщині (нині Богородчанський район Івано-Франківської області) у родині священника Данила Сосенка й Анни Кисилевської. Батьки померли на третьому році життя дитини, і хлопчик залишився на вихованні у родичів. Освіту здобував у гімназіях Бучача й Станіславова (Івано-Франківська), після – чотири роки навчався у Краківській академії мистецтв, ставши учнем польських художників Яцека Мальчевського й Леона Вичулковського.

   Починав Модест Сосенко з розписів іконостасів, зокрема для Катедрального собору Станіславова. Саме в цей період відбулася подія, що вплинула на все його подальше життя. Роботи молодого художника помітив настоятель Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький. Відзначивши неабиякий талант, владика Андрей вирішив профінансувати подальше навчання Сосенка. Завдяки цьому Модест зміг поїхати до Мюнхена в Королівську академію мистецтв, а відтак і до Парижа – загальновизнаної столиці европейського живопису – у Національну школу мистецтв.

   Митрополит Андрей Шептицький прагнув спрямувати художній талант Модеста Сосенка в річище оновлення традиційного церковного мистецтва. Тому Сосенко сформувався, насамперед, як іконописець і монументаліст. Після повернення до Львова він деякий час займався реставрацією старовинних ікон зі збірки Національного музею, але швидко зрозумів, що має більше хисту до написання власних творів.

   Особливістю творчої манери Модеста Сосенка було те, що він не наслідував традиційне галицьке мистецтво XIX – початку XX століть, а створив свій неповторний стиль, який поєднував давні традиції Візантії, Давньої Русі та найсучаснішого на той момент західноевропейського мистецтва. Доля відміряла художникові коротке життя. Але за неповні два десятиліття активної творчої діяльності він встиг розписати 12 церков у Східній Галичині.

   Філолог і музеєзнавець Іларіон Свєнціцький так охарактеризував основні риси творчості Модеста Сосенка:

   “Для митця Сосенка було найкращим завданням гармонійна гра переходу кольорів один в другого ніжними тонами, та замкнута в мистецьку цілість орнаментаційна думка. Колорист-орнаментатор – ось властиве мистецьке обличчя Модеста Сосенка. Його твори не єсть виразом якогось неспокійного блукання в розв’язці мистецьких завдань та в вигляданні особливих якихось ефектів. Сосенко мріє про красу, він її любить, він її добачує всюди в гармонійній цілості ліній ристунку та в чудовій грі барвних тонів”.

   Окрім церковних стінописів, іконостасів та власне ікон, Модест Сосенко залишив по собі багато творів світського жанру. Це – побутові картини, пейзажі, декоративні розписи світських споруд (наприклад, музичного коледжу у Львові), жіночі й чоловічі портрети, автопортрети.

   Ще одним поворотним пунктом у життєписі митця став 1906 рік. Саме тоді він одружився з молодшою від нього на 12 років Михайлиною Ляйтер. А під час роботи над фресками церкви села Конюхи на Тернопільщині познайомився з молодим художником Юліаном Буцманюком, який став його учнем і близьким другом. Однак стосунки з дружиною не склалися.

   Однак подальший розвиток подій суперечив словам Юліана. Постійно сварячись із чоловіком, Михайлина дедалі більше кокетувала з його молодим учнем, а одного разу запропонувала себе в ролі натурщиці для написання портрета. Юліан закохався в дружину свого вчителя. Їхній роман тривав близько пів року, збуривши вельми консервативну галицьку громадськість. Ця історія нагадувала любовний трикутник, який свого часу виник у Києві між Андріяном Праховим, його дружиною Емілією та Михайлом Врубелем.

  Зрештою, щастя вона не принесла нікому: Модест Сосенко розлучився з дружиною і розсварився з Юліаном Буцманюком. Репутації останнього було завдано удару. І Андрей Шептицький відправив Буцманюка власним коштом якомога далі від Галичини – удосконалювати художню майстерність в Італії та Німеччині.

   Під час Першої світової війни Модест Сосенко воював у складі австро-угорської армії, написавши свої останні твори – мініатюрні пейзажі Адріатичного узбережжя олівцем і вугіллям. Він тяжко захворів на туберкульоз легенів. І невдовзі після повернення до Львова помер у митрополичих палатах на Святоюріївській горі, де його доглядали за розпорядженням Андрея Шептицького.  Сталося це 4 лютого 1920 року.  Поховали митця на Янівському цвинтарі Львова.

Джерело :
Модест Сосенко – художник-епоха українського …

Український інтерес

https://uain.press › blogs › modest-sosenko-monumenta…

Хронологічна таблиця біографії Модеста Сосенка

1887–1895 – навчання в ґімназії при монастирі оо. Василіян в Бучачі 

1896–1900 – Вчився у Краківській Школі Мистецтв

1901–1902 – навчання у Мюнхенській Академії завдяки фінансовій підтримці митрополита Андрея Шептицького

1902–1905 – навчання в Національній Школі Мистецтв у Парижі (майстерня Леона Бонна) також за підтримки митрополита

1905 – журі відібрало кілька творів Модеста Сосенка (які, на жаль, майже всі – втрачені) для Всеукраїнської виставки, організованої Товариством прихильників української літератури, науки і штуки

від 1907 – працював реставратором в Національному музеї у Львові
1909 – Модест Сосенко розпочав працю над оздобленням церкви в Славському, в його помічниках був тодішній студент Краківської академії мистецтв Юліан Буцманюк

1916–1918 – під час Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії, брав участь у військових діях

 Джерело:

Модест Сосенко | ArtLvivOnline (Арт Львів Онлайн)

Бібліографічний список літератури :

Про життя та художню творчість Модеста Сосенка :

1. Александрович В. С. Сосенко Модест Данилович (23 (11).04.1875 – 04.02.1920) : [маляр, майстер релігійного та світського монументального і станкового малярства, портретист, пейзажист, ілюстратор] / В. С. Александрович // Енциклопедія історії України / [ред. рада: В. М. Литвин (гол.), В. М. Геєць, Л. В. Губерський та ін. ; редкол.: В. А. Смолій (гол.), В. Ф. Верстюк, С. В. Віднянський та ін.] ; Національна Академія наук України, Ін-т історії України. – Київ, 2012. – Т. 9 : Прил – С. – С. 712. – Бібліогр. в кінці ст. (7 назв).

2. Волошин Л. Модест Сосенко – митець українського модерну (роки студій: Краків, Мюнхен, Париж) / Любов Волошин // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка / [ред. тому О. Купчинський ; редкол.: Т. Кара-Васильєва, О. Купчинський, Л. Міляєва та ін.] ; НТШ. – Львів, 2004. – Т. 248 : Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. – С. 191–210.

3. Волошин Л. Поет краси : [до 100-річчя з дня народження укр. художника М. Сосенка (1875–1920)] / Л. Волошин // Жовтень. – 1975. – № 10. – С. 159–160.

4. Волошин Л. Творці українського модерну : [Модест Сосенко] / Л. Волошин // Образотворче мистецтво. – 2003. – № 1. – С. 14–19.

5. Гах І. Вандалізм проти національної культури триває: знайте всі! Знищені монументальні розписи Модеста Сосенка / І. Гах // Образотворче мистецтво. – 2019. – № 3. – С. 90–94.

6. Гулевич Л. Іконостас церкви св. Трійці в місті Дрогобичі / Лілія Гулевич // Народне мистецтво Бойківщини: історія та сучасність : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю до 85-ї річниці від дня народж. заслуж. майстра народної творчості України Мирослави Кот 3 травня 2018 р. / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка [та ін.]. – Дрогобич, 2018. – С. 30–33. – Бібліогр. в кінці ст. (7 назв).

7. Король С. Модест Сосенко – славетний церковний художник-декоратор / С. Король // Образотворче мистецтво. – 2021. – № 2. – С. 146-149. – Рец. на кн.: Семчишин-Гузнер О. Модест Сосенко (1875–1920): монографія / Олеся Семчишин-Гузнер ; Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. – Львів, 2020. – 468 с.

8. Міщенко Г. Реалізм в його ідеалі : [М. Сосенко – художник] / Г. Міщенко // Образотворче мистецтво. – 2007. – № 3. – С. 69–70.

9. Останній візит Івана Франка // Дрогобич – місто Івана Франка. – Дрогобич, 2016. – С. 218.

Згадується: Сосенко Модест Данилович (28 квіт. 1875 – 4 лют. 1920 Львів), укр. маляр, представник мюнхенської сецесії та укр. модерну. 

10. Радомська В. Повернення Модеста Сосенка : [львів. художник] / Віолета Радомська // Історичний календар 2000 / упоряд.: А. Денисенко, В. Туркевич. – 1999. – Вип. 6. – С. 117–118.

11. Радомська В. Повернення Модеста Сосенка : [до 115-ї річниці з дня народження] / В. Радомська // Образотворче мистецтво. – 1991. – № 1. – С. 4–7. – Бібліогр. в кінці ст. (14 назв).

12. Сосенко Модест (1875–1920) : [маляр] // Енциклопедія українознавства : словникова частина / НТШ ; гол. ред. В. Кубійович. – Париж ; Нью-Йорк, 1976. – Т. 8 : Си – Ти. – С. 2957. – Без підп. – Бібліогр. в кінці ст. (2 назви).

13. Сосенко Модест Данилович (11 (23).IV.1875 – 4.II.1920) // Мистецтво України : біографічний довідник / [упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський] ; за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1997. – С. 554–555. – Без підп.

14. Сосенко Модест Данилович (11 (23).IV.1875 – 4.II.1920) // Митці України : енцикл. довід. / упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1992. – С. 546. – Без підп.

15. Сосенко Модест Данилович (23.IV.1875 – 4.II.1920) : [живописець] // Словник художників України / Акад. наук. УРСР ; [редкол.: М.П. Бажан (відп. ред.), В. А. Афанасьєв, П. О. Білецький та ін.]. – К.иїв, 1973. – С. 216. – Без підп. – Бібліогр. в кінці ст. (1 назва).

16. Сосенко Модест Данилович (11 (23). IV. 1975 – 4. II. 1920) : [укр. живописець] // Українська радянська енциклопедія. – Київ, 1983. – Т. 10 : Салют – Стоговіз. – С. 321. – Без підп. – Бібліогр. в кінці ст. (2 назви).

17. Сосенко Модест Данилович (1875–1920) : [укр. маляр, представник мюнхенської сецесії та українського модерну] // Універсальний словник-енциклопедія / [ред. рада : М. Попович (гол.), І. Дзюба, Н. Корнієнко та ін.]. – Київ, 1999. – С. 1265. – Без підп.

18. Сосенко Модест (11 (23). 4. 1875 – 4. 2. 1920) : [укр. живописець] // Довідник з історії України. – Київ, 1999. – Т. 3 : Р–Я. – С. 228. – Без підп.

19. Сосенко Модест (11 (23). 4. 1875 – 4. 2. 1920) : [укр. живописець] // Довідник з історії України : (А–Я) : посіб. для серед. загальноосвітніх закладів / за ред. І. Підкови, Р. Шуста. – Київ, 2001. – С. 799. – Без підп.

20. Sosenko Modest = Сосенко Модест // Енциклопедія України / ed. by D. Husar Struk ; University of Toronto Press Incorporated. – Торонто ; Лондон, 1993. – Т. 4 : Ph – Ss. – С. 830. – Текст англ. мовою. 

Підготувала: Р. Д. Кивацька