Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…
Ліна Костенко
У 2025 році відзначається ювілей видатної української поетеси Ліни Костенко – письменниці, яка зробила неоціненний внесок у розвиток української літератури та культури. Університетська бібліотека підготувала спеціалізовану виставку її творів, що сприяє науковому осмисленню її літературної спадщини.
Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року в місті Ржищеві Київської області. Її літературна діяльність розпочалася в період «відлиги», коли постала нова генерація українських митців-шістдесятників, які прагнули відродження національної культури та боротьби за мовну ідентичність.
З ранніх років вона демонструвала винятковий літературний хист і глибоке розуміння поетичного слова. Її творчість розвивалася під впливом європейських та українських класиків, зокрема Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки. Водночас її поезія вирізнялася самобутністю, сміливістю та громадянською позицією, що зробило її знаковою постаттю не лише в літературному середовищі, а й у суспільному житті.
Ліна Костенко є авторкою численних поетичних збірок, зокрема «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур». Її роман у віршах «Маруся Чурай» займає особливе місце у вітчизняній літературі, оскільки поєднує історичну достовірність із художнім осмисленням минулого, що є об’єктом досліджень багатьох літературознавців.
Творчість Костенко відзначається глибоким філософським змістом, експресивністю та символізмом, що робить її тексти актуальними в міждисциплінарних дослідженнях літератури, історії та культурології. Поетеса застосовує різноманітні художні прийоми, серед яких алегорія, метафора, інтертекстуальність, що дозволяє розглядати її твори в контексті світової літератури. Особливий інтерес викликає її стиль, який поєднує лаконізм і глибину змісту, вишуканість поетичної форми та гостроту суспільного аналізу.
Окрім художньої літератури, Костенко є авторкою есеїстики, публіцистики та щоденникових нотаток, що дають цінний матеріал для дослідження її творчої еволюції. Наприклад, її роман «Записки українського самашедшого» висвітлює проблеми сучасного суспільства через призму філософських роздумів та історичних паралелей.
Науковий інтерес до творчості Ліни Костенко не зменшується, а навпаки, зростає. Дослідники звертаються до аналізу її текстів у світлі постколоніальної теорії, герменевтики та когнітивної поетики. Її поезія є предметом філософських розвідок, що стосуються питань національної ідентичності, культурної пам’яті та екзистенційного вибору. Особливо важливими є дослідження її поглядів на місце України у світовій культурі, а також ролі мистецтва в суспільних трансформаціях.
Багато літературознавців аналізують специфіку її віршованого ритму та стилістичних фігур, а також їхній вплив на емоційне сприйняття читачами.
Ліна Костенко залишається однією з найвидатніших постатей сучасної української літератури, її творчість є джерелом натхнення для нових поколінь письменників і науковців.
Запрошуємо студентів та викладачів відвідати виставку у бібліотеці, де представлені ключові видання творів Ліни Костенко, а також наукові праці, присвячені аналізу її літературної спадщини. Її поезія залишається актуальною і є невід’ємною частиною українського інтелектуального простору.