Михайло Андрійович Коссак – автор музики до численних вистав, найвідоміші з яких – “Вій”, “Циганка Аза”, “Дай серцю волю, заведе в неволю”, “Лісова пісня”. За участі М. Коссака вперше на українській сцені були поставлені “Продана наречена” Б. Сметани, “Галька” С. Монюшка, “Євгеній Онєгін” П. Чайковського, “Фауст” Ш. Ґуно, “Кармен” Ж. Бізе, “Травіата” Д. Верді та багато інших оперних вистав. Також Коссак – автор цілої низки романсів, обробок українських народних пісень, п’єс для скрипки. Відомий він і як музикознавець та педагог. Велика заслуга М. А. Коссака полягає також в організації записів на платівки творів С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, українських народних пісень.
Народився Михайло Коссак 8 квітня 1874 року у с. Горішня Вигнанка, неподалік Чорткова (нині Тернопільська обл.) в родині дяка Андрія Коссака, самодіяльного музиканта і диригента хору, та Розалії Федорович. Був найстаршим з шести дітей.
Велику любов до музики й співу батько передав усім дітям, які добре музикували і співали в хорі.
1892 р. Михайло, по закінченні Бучацької чотирикласної гімназії при монастирі отців Василіян, вступив до Львівської консерваторії. Навчався диригування, а водночас підробляв хористом у Львівській опереті (трупа Ю. Мишковського), де незабаром став хормейстером.
1896 року, закінчивши консерваторію, Михайло Коссак почав служити в Народному театрі товариства “Руська бесіда”, який переважно працював на гастролях. Зіркою театру була рідна сестра Михайла – талановита актриса Катерина Рубчакова.
1914 р., з початком першої світової війни, Михайла Коссака мобілізували до австро-угорської армії, де він став військовим диригентом.
Під час оточення під Перемишлем – навесні 1915 року – М. Коссак опинився у російському полоні. В Ташкенті, у таборі для військовополонених, організував оркестр.
1918 р., за умовами Брестського миру, полонених звільнили. Дорогою до Львова Михайло Коссак у Києві зустрівся з Миколою Садовським, який запропонував диригувати у його театрі.
1919 р., після переїзду театру М. Садовського до Кам’янця-Подільського, Михайло залишився у Києві, але не надовго: за два роки вже працював диригентом у Кам’янець-Подільському театрі та викладав у музичній школі.
Від 1925 р. Коссак починає викладати вокальне мистецтво у Кам’янець-Подільському інституті народної освіти. Це були роки матеріальних нестатків і невлаштованого побуту. Коссак з родиною мешкали в неопалюваному флігелі при інституті. “Надміру українського” доцента “посунули” на асистентську посаду. Коли спробував відновити справедливість, звільнили з роботи.
1933р. “органи” заарештували ректора інституту В. Гериновича, і той під тортурами “зізнався”, що в Кам’янці-Подільському діє “контрреволюційна організація”, до якої належать викладачі інституту, а серед них – і М. Коссак.
Однак того разу Михайла Андрійовича не заарештували, обмежившись вимогою засвідчити, що ректор наказував вчити з хором “заборонені українські пісні”. Коссак відмовився.
На початку грудня 1934 р. повернувся до інституту – на ту ж таки асистентську посаду. Але через рік інститут закрили. Щоб хоч якось заробити на життя, Коссак влаштовується піаністом-акомпаніатором у кінотеатр. Дружина працює санітаркою в міській лікарні. Син Ярослав на той час іще школяр.
26 грудня 1937 р. Михайла Андрійовича заарештували. Розправа була блискавичною: за якихось чотири дні позасудовим органом – “особливою трійкою” при управлінні НКВС у Кам’янець-Подільській області – М. А. Коссак був рокований до розстрілу.
2 січня 1938 р. вирок було виконано.
1989 р. талановитий український композитор і диригент Михайло Андрійович Коссак реабілітований (посмертно).
Джерело : Коростенська районна державна адміністрація
https://korostenska-rda.gov.ua › news
«Ой у лу́зі черво́на кали́на…» – українська пісня, написана на початку 1914 року в підавстрійській Галичині Степаном Чарнецьким за мотивами останнього куплету козацької пісні XVII століття “Розлилися круті бережки” Після початку Першої світової війни ймовірно доповнена Григорієм Трухом, виконувалася січовими стрільцями , стала народною. Відома у кількох варіантах. Співали її бійці УПА. У 2022 році набула нової хвилі популярності після виконання Андрієм Хливнюком у перші дні російського вторгнення та кавер-версії культового гурту “Пінк Флойд” під назвою “Hey, Hey, Rise Up!”. Михайло Коссак розклав її на інструменти. Хоча це фактично був рімейк версії пісні, яку опублікували Володимир Антонович та Михайло Драгоманов у 1875 році.
Джерело : Вікіпедія https://uk.wikipedia.org › wiki › Ой_у_лузі_червона_.
Бібліографічний список літератури :
Про життя та діяльність Михайла Андрійовича Коссака :
- Вони прославляли та прославляють… Тернопільщину // Позакласний час. – 2010. – № 12. – С. 55–60, 69–74.
[Подаються короткі біографічні дані відомих тернопільських діячів: письменників, педагогів, меценатів, науковців, діячів мистецтва, громадських активістів та ін.].
Подається коротка біографія Коссака Михайла Андрійовича.
- Коссак Михайло (1874 – ) : [брат Василя, диригент театру т-ва “Бесіда” у Львові] // Енциклопедія українознавства : словникова частина 3 / гол. ред. В. Кубійович ; [редкол.: Є. Гловінський, І. Кошелівець, В. Маркусь та ін.] ; Наук. т-во ім. Т. Шевченка у Львові. – Львів, 1994. – Т. 3 : Зернове господарство – Крушельницький. – С. 1146.
- Коссак Михайло (1874 – ) : [брат Василя, диригент театру т-ва “Бесіда” у Львові] // Енциклопедія українознавства : словникова частина / НТШ ; гол. ред. В. Кубійович. – Paris – New York, 1959. – Т. 3 : Зер – Кр. – С. 1146.
- Коссак Михайло Андрійович // Український радянський енциклопедичний словник. – Київ, 1967. – Т. 2. – С. 167.
- Коссаки – укр. муз. і театральні діячі. Брати : Михайло Андрійович Коссак – композитор і диригент і Василь Андрійович Коссак – актор, співак (тенор) і режисер // Мистецтво України : біографічний довідник / [упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський] ; за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1997. – С. 323.
- Коссаки – укр. муз. і театральні діячі. Брати : Михайло Андрійович Коссак – композитор і диригент і Василь Андрійович Коссак – актор, співак (тенор) і режисер // Митці України : енциклопедичний довідник / упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1992. – С. 321.
- Кирчів Р. Ф. Катерина Рубчакова. (Важливіші моменти життя і творчости) / Р. Ф. Кирчів // Катерина Рубчакова (1881–1919). До 100-річчя від дня народження : бібліогр. покажчик / АН УРСР ; Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; уклад.: С. П. Костюк, П. К. Медведик. – Львів, 1981. – С. 5–8.
Брати Катерини Рубчакової (Коссак) – Михайло Андрійович Коссак та Василь Андрійович Коссак.
- Лаврентій Р. Я. Коссак Михайло Андрійович (08.04.1874 – 02.01.1938) : [композитор, диригент, педагог] / Р. Я. Лаврентій // Енциклопедія Сучасної України / [гол. редкол.: І. М. Дзюба, А.І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.] ; НАН України, НТШ, Ін-т енциклопед. досліджень НАН України. – Київ, 2014. – Т. 14 : Кол – Кос. – С. 688.
- Медведик П. Діячі української музичної культури (матеріали до біобібліографічного словника) / П. Медведик // Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка / [ред. О. Купчинський, Ю. Ясиновський] ; НТШ. – Львів, 1993. – Т. 226 : Праці Музикознавчої комісії. – С. 413–414.
Згадується Коссак Михайло Андрійович.
- Медведик П. К. Коссак Михайло Андрійович / П. К. Медведик // Українська радянська енциклопедія. – Київ, 1980. – Т. 5 : Кантата – Кулики. – С. 445.
- Медведик П. В артистичному сузір’ї Коссаків і Рубчаків / П. Медведик // Катерина Рубчакова / П. К. Медведик. – Київ, 1989. – С. 11–17. – (Майстри сцени та екрана).
Найстарший брат К. Рубчакової (дівоче прізвище – Коссак) – Михайло Андрійович Коссак (1884–1948) – укр. композитор і диригент, автор музики до вистав, який відіграв чималу роль у творчій біографії сестер і брата Василя Коссака.
- Молчко У. Василь Коссак – фундатор національного театру / У. Молчко // Календар класного керівника на 2011–2012 навч. рік : посіб. для вчителя / В. Блашків, М. Галів, Н. Грицик, Б. Добрянський ; [упоряд. Ю. Кишакевич] ; РВВ ДДПУ ім. І. Франка. – Дрогобич, 2011. – С. 255–258.
Михайло Андрійович Коссак – брат Василя Андрійовича Коссака, згадується на С. 255.
- Муха А. І. Коссак Михайло Андрійович (08.04.1874 – …) : [диригент, композитор, педагог] / А. І. Муха // Композитори України та української діаспори : довідник / А. І. Муха. – Київ, 2004. – С. 152.
- “Ой у лузі червона калина” : [пісня про Україну] // Освіта. – 1990. – 1 січня.
Згадуються автори пісні – Степан Чарнецький, Григорій Трух та Михайло Коссак.
- Олексин Ж. Б. Пісня про Червону калину : 1914–1974 : історія УСС-ів для молоді / Жигмонт Богдан Олексин. – Ню Йорк : Українське В-во “Червона Калина”, 1974. – 96 с.
Згадується Коссак Михайло Андрійович.
- “Олтар скорботи” : театральні діячі України – жертви сталінського терору / автор есе Л. Томашпільська // Вітчизна / Нац. спілка письменників України. – 1996. – № 5–6. – С. 81–82.
Згадується родина Коссаків (Михайло Коссак, Василь Коссак, Катерина Рубчакова–Коссак, … та інші.
Павлів І. Стрілецькі пісні. “Ой у лузі червона калина похилилася” Степана Чарнецького і Григорія Труха : урок української літератури, 6 клас / І. Павлів // Бібліотечка “Дивослова” : метод. журнал / гол. ред. К. Рибалко. – 2014. – № 5–6. – С. 45–49.
Згадується Коссак Михайло Андрійович.
- Пастух Р. Пісня січовиків (Хто автор знаменитої “Ой у лузі червона калина”?) / Роман Пастух // За вільну Україну. – 2005. – 4 серп. – С. 11.
Згадується Степан Чарнецький, Григорій Трух і Михайло Коссак.
- Погребенник Ф. П. “Ой у лузі червона калина похилилася” : [про стрілецьку пісню] / Ф. П. Погребенник // Народна творчість та етнографія. – 1990. – № 6. – С. 51–54.
Згадується Коссак Михайло Андрійович.
- Погребенник Ф. “Ой у лузі червона калина похилилася” : [про пісню] / Ф. Погребенник // Визвольний шлях. – 1998. – Р. LI. – № 5 (602). – С. 591–597.
Згадується Коссак Михайло Андрійович.
- Стріха М. Пісня, що єднає Україну (“Червона калина”) / М. Стріха // Українське слово. – 2004. – 10–16 листоп. – С. 12.
Згадується Коссак Михайло Андрійович.
Підготувала: Кивацька Розалія Дмитрівна.